Швидько Ганна Кирилівна
Швидько Ганна Кирилівна (1 травня 1944, Бажани, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 2 лютого 2022) — доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.
| Швидько Ганна Кирилівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
1 травня 1944 Бажани, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Померла | 2 лютого 2022 (77 років) | |||
| Місце проживання | м. Дніпро | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Діяльність | історикиня права | |||
| Alma mater | ДНУ ім. О. Гончара | |||
| Галузь | історія України, джерелознавство, краєзнавство | |||
| Заклад | НТУ ДП | |||
| Звання | професор | |||
| Ступінь | доктор історичних наук | |||
| Науковий керівник | Ковальський Микола Павлович | |||
| Відома завдяки: | дослідниця козацької доби України | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія
Народилась 1 травня 1944 р. в селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області в родині колгоспників.
У 1951 — 1955 рр. навчалась у початковій школі с. Бажани, у 1955 — 1958 рр. в Олефірівській семирічці, у 1958 — 1961 рр. в Дмитрівській десятирічці Петропавлівського району. У 1961 — 1967 рр. працювала в колгоспі ім. В.Чкалова Петропавлівського району.
У 1967 — 1971 рр. навчалась на історико-філологічному (з 1971 р. — історичному) факультеті Дніпропетровського державного університету. Маючи значний трудовий стаж, була кандидатом в члени КПРС, головою студентської ради факультету. Отримала диплом із відзнакою.
У 1972 р. вступила до аспірантури Дніпропетровського державного університету.
У 1973—1975 рр. — заступник секретаря парткому Дніпропетровського державного університету; із 1 листопада 1975 р. — ст. викладач кафедри історії СРСР і УРСР.
22.02.1980 р. в Інституті історії АН УРСР захистила кандидатську дисертацію «Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України XVI–XVIII ст.» (рос. мовою «Советская историография социально-экономического развития городов Украины в ХVI–ХVIII вв.»).
Із 1980 р. до 1991 р. керувала Дніпропетровською підсекцією Української секції Наукової Ради з Історіографії АН СРСР, працювала доцентом кафедри історії СРСР та УРСР, Вченим секретарем Ради ДнДУ (1981—1987). 1982 р. присвоєно вчене звання доцента.
25.12.1987 р. захистила докторську дисертацію «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII — середини XVIII ст.» (рос. мовою «Источники по социально-экономической истории городов Левобережной Украины второй половины ХVІІ – первой половины ХVIII в.»).
З 1988 р. — на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР Дніпропетровського державного університету. У 1989 — 1995 рр. — завідувач кафедри історії України. 1990 р. присвоєно вчене звання професора.
З 1995 р. — на посаді професора кафедри українознавства і політології (зараз історії та політичної теорії) Національної гірничої академії України (зараз Національний гірничий університет України).
У 1991 — 2008 рр. — голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Головний редактор збірника наукових праць Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.
Померла 2 лютого 2022 року внаслідок множинних травм, отриманих від автокастрофи у 2018 році, в тому числі зламу шийки стегна.
Буде похована у с. Бажани, відповідно до заповіту.
Нагороди
- Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1993)
- Заслужений діяч науки і техніки України (1997)
- Дійсний член Української академії історичних наук (1999)
- Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2004)
- Почесне звання «Заслужений професор Національного гірничого університету» (2007)
- Премія імені Дмитра Яворницького (2013)
Науковий доробок
- Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI–XVIII вв.: Учеб. пособие. — Д.: ДГУ, 1979. — 99 с.
- Класова боротьба на Україні в дожовтневий період (XV–XVIII ст.) — Д.: ДДУ, 1981. — 54 с.
- Борьба городов Украины за осуществление решений Переяславской рады (вторая половина XVII — середина XVIII вв.): Учеб. пособие. — Д.: ДГУ, 1983. — 84 с.
- Социально-экономическое развитие Украины в XIV — середине XVIII в. — Д.: ДГУ, 1988. — 86 с.
- Історія України (XIV–XVIII ст.): Пробний підручник для 8 кл. середньої школи. — К.: Генеза, 1996. — 304 с.
- Державне управління і самоврядування в Україні: Історичний нарис / Г. К. Швидько, В.Романов. — К., 1997. — Вип.1. — 138 с.
- Історія держави і права України (X — початок XIX ст.): Навчальний посібник. — Д.: ДДУ, 1998. — 176 с.
- Катеринославський піквікський клуб. 1858–1860. — Д.: ДОУНБ, 2003. — 147 с.
- Михайло Комаров і Катеринославщина. — Д.: Національний гірничий університет, 2011. — 228 с.
Джерела
- Кочергін І. О. Покликання — служити людям // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2004 рік: бібліографічний покажчик / Упоряд. І.Голуб. — Д.: ДОУНБ, 2003. — С.92-94.
- Мицик Ю. А. Швидько Ганна Кирилівна // Українське козацтво: Мала енциклопедія. Вид. 2-е доповнене і перероблене. — К.-Запоріжжя, 2006. — С.654
- Удод О. А. До 60-річчя доктора історичних наук, професора Г. К. Швидько // Український історичний журнал. — 2004. — № 3. — С.155-157.
- Швидько Ганна Кирилівна: До 60-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик. — Д.: Національний гірничий університет, 2004. — 70 с.
- Швидько Ганна Кирилівна // Національна гірнича академія України. Професори. 1899–1999. — Д.: НГАУ, 1999. — С.108.
- Швидько Ганна Кирилівна // https://web.archive.org/web/20080328070945/http://www.libr.dp.ua/region/Shvidko.htm
- Кочергін І. О. Швидько Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог // Краєзнавство.– 2014.– № 1.– С. 69–75.
Посилання
- Голуб І. Ганна Швидько – краєзнавець за фахом і за покликанням Стаття на порталі "Дніпро Культура"