Шевченкове (Шевченківська сільська рада, Сахновщинський район)

Шевче́нкове — (укр. Шевченкове, англ. Shevchenkove)  село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 854 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шевченківська сільська рада.

село Шевченкове
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Красноградський район
Рада Шевченківська сільська рада
Облікова картка Шевченкове 
Основні дані
Засноване XIX столiттi
Населення 854
Площа 3 км²
Густота населення 284,67 осіб/км²
Поштовий індекс 64513
Географічні дані
Географічні координати 49°12′22″ пн. ш. 35°55′37″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 154 м
Місцева влада
Адреса ради 64513, Харківська обл., Сахновщинський р-н, с.Шевченкове
Сільський голова Лисенко Світлана Володимирівна
Карта
Шевченкове
Шевченкове
Шевченкове
Мапа

Після ліквідації Сахновщинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Красноградського району[1].

Код КОАТУУ — 6324887001. Населення по перепису 2001 року становить 854 (395/459 ч/ж) людини.

Является адміністративним центром Шевченківської сільської ради, в яку також входить село Миколаївка.

Географія

Село Шевченково знаходиться на лівому березі безіменної річки, яка через 9 км впадає в річку Багата. На річці зроблені великі загати. На відстані 1 км разташоване село Германівка. Поруч проходить автомобільная дорога Т 2120.

Походження

С. Шевченкове – одне з наймолодших сіл Сахновщини засноване в XIX столiттi. Назване на честь роду Шевченків, які першими почали заселяти територію села.

На території України 42 населених пункти із назвою Шевченкове.

Історія в роки війни

Історія села до років війни нам не відома, бо немає в живих тих людей, які могли б про неї розповісти.

Відомо, що до війни у парку стояло чотири пам'ятники: В.І. Леніну, Й. В. Сталіну, Ф. Енгельсу та Карлу Марксу.

Війна розпочалася у вересні, коли діти були в школі. Тоді над селом пролітав фашистський літак і скидав бомби: одна попала в контору (була контора там, де наразі живе сім'я Товаренків), друга в майстерню, а далі бомби летіли в інші будівлі. Діти, що були на уроках, дуже перелякалися і хотіли бігти до окопу (був викопаний на території школи), але вчителька не дала вийти їм зі школи, тому що над селом кружляв літак і обстрілював село з кулемета.

Через дві неділі після початку війни частина людей та худоби були евакуйовані в Росію, та Казахські степи. Частина тракторів та комбайнів були вивезені за територію України. М.М. Яковенко (був парторгом села) хотіли теж евакуювати, але він відмовився і пішов воювати. Воював у Волгограді. В останньому листі до рідних – попрощався. Загинув на війні.

Вчителі школи, які їздили до Малахівського кургану говорили, що на дошці бачили викарбуване ім'я М.М. Яковенко.

Люди, яких не змогли евакуювати, залишалися жити в селі. І німці, коли прийшли в село, порозприділялись хто де буде жити. Люди боялись і тому не могли заборонити, бо фашист без зайвих розмов міг пристрелити. Німці їли все, що було у господарів: курей, качок, худобу. Людей не вважали зрадниками тих у кого вдома жили німці, тому що розуміли їхнє непросте становище.

Коли війна скінчилась почали відбудовувати село, люди могли повертатись до своїх домівок, так як їм нічого не загрожувало.

В історії нашого села відомі такі люди, які перебуваючи на посаді директора ПСП «Сімнадцятий», зробили значні внески у процвітання с. Шевченкове: Нейченко (українець), Вірцанов (росіянин), Нефьодов (росіянин), Болюк (його син на даний момент є головою районної адміністрації), Новак (родом з Первомайська), Баштовий (житель нашого села), а після нього Єрохін (на даний час голова сільської ради). Д.І. Болюк перебуваючи на посаді побудував школу в якій зараз навчаються діти.

У 80-х рр. до села приїхала бригада з західної України. Вони працювали лише влітку до холодів. За одне літо вони будували 5-6 хат, у які вже в вересні вселялись молоді подружжя. Бригада Крайників на чолі з їхнім бригадиром Іваном Юрiйовичем Крайником збудувала: будинок культури, гуртожиток, магазин, контору, корівник чотирьох рядовий, молочарку, реставрували телятники та свинарники. Вони будували хати на вулицях Радянська та Дружба.

Економіка
  • Молочно-товарна і свино-товарна ферми.

Визначні місця
  • Братська могила радянських воїнів. Поховано 26 воїнів.
  • Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Посилання


  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.