Шевченко Віктор Порфирович

Народився 13 лютого 1908 року на станції Попасній (тепер місто Попасна Луганської області, Україна). У 1932 році закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1946 року викладав у Харківському інженерно-будівельному інституті. Член КПРС з 1952 року.

Працював у Харкові в галузі промислової архітектури. Серед споруд:

• Червонозаводська ТЕЦ (1931—1935, у співавторстві з Д. Булахом);
• ТЕЦ Новокраматорського заводу (1932—1934, у співавторстві з К. Моргульовим);
• Зуївська ДРЕС (1933—1934, 2-га черга, у співавторстві з А. Моргульовим);
• Одеська ТЕЦ (1934, у співавторстві з А. Моргульовим);
• ТЕЦ Ташкентського текстильного комбінату (1934—1937, у співавторстві з В. Поляковим).

Автор наукових праць з питань архітектури і будівництва.

Нагороджений:

• орденом Вітчизняної війни ІІ ступені (6 квітня 1985);
• двома медалями «За бойові заслуги» (30 жовтня 1944; 14 квітня 1945), медаллю «За оборону Сталінграда»[1].

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 252.