Шевченко Олександр Васильович

В 1890—1898 роках навчався в Харкові у Дмитра Безперчого.

В 1905—1906 роках навчався у Парижі — Академія Жуліана. Протягом 1907—1909 — в Московському училищі живопису — у В. О. Сєрова та К. О. Коровіна.

Входив до мистецьких гуртків «Світ мистецтва», «Віслючий хвіст», «Маковець», «Товариство московських художників», був засновником об'єднання «Цех живописців». В його творчості були помітними впливи авангардистських течій — від постімпресіонізму до панфутуризму. Під впливом М. Ларіонова розпрацьовував свій напрям. Свою методу малювання називав «тектонічним примітивізмом» — вплив на нього здійснила творчість Сезанна, в картинах присутні вкраплення іконопису та лубка. 1913 року видає «Маніфест неопримітивізму».

В 1920-х роках розпочав викладацьку діяльність у ВХУТЕМАСі.

1929 року за дорученням Наркомосвіти поїхав у відрядження до Батумі, подорож сприяла розвиткові нового етапу в творчості: Кавказ і Закавказзя стали його головною темою. Кавказький цикл — зеніт творчого шляху художника.

Його картини:

• 1919 — «Сплячий хлопчик»,
• 1920 — «Пейзаж з пралями»,
• 1930 — «Натюрморт з лимонами та чайником»,
• «Збір урожаю в Аджарії»,
• 1932-33 — «Курдянки»,
• 1933 — «Колгоспниці в очікуванні поїзда»,
• «Дагестан»,
• «Дівчинка з грушами»,
• 1935 — «Нічний порт».

В останні роки життя був переслідуваний як «формаліст», проте не переставав малювати: «Зимка» — 1942-43.

З 1941 року керував кафедрою живопису в московському текстильному інституті.

• Прес-центр^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Шевченко Олександр Васильович (рос.)
• Тлумачник (рос.)
• Енциклопедія кругосвіт (рос.)

1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649