Безперчий Дмитро Іванович
Дмитро́ Іва́нович Безпе́рчий (18 (30 жовтня) 1825, слобода Борисівка, Грайворонський повіт, Курська губернія, Російська імперія — †17 (30 вересня) 1913, Харків) — український художник і педагог.
Дмитро Іванович Безперчий | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
автопортрет | ||||
Народження |
30 жовтня 1825 Борисовка (смт), Хотмижський повіт, Курська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 30 вересня 1913 (87 років) | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | академізм | |||
| ||||
![]() |
Життєпис
Закінчив Академію мистецтв (1841–1846) із званням «вільного художника».
Учень Карла Брюллова; у його майстерні з 1843. Міг зустрічатися з Тарасом Шевченком. Формувався під впливом академічного мистецтва.
Працював над ілюстраціями до «Мертвих душ» Миколи Гоголя та ін.
Викладав малювання у Ніжинському ліцеї (1846—1850), в реальному училищі і середніх школах Харкова (1850—1900). Вчитель О. М. Бекетова, В. О. Беклемішева, С. І. Васильківського, Г. І. Семирадського, П. О. Левченка, М. С. Ткаченка, О. В. Шевченка, К. К. Первухіна, В. Є. Татліна, М. Ф. Сумцова.
Творчість

Найактивніший період творчості — 1850-ті, коли працює олійними фарбами, а також, маючи пристрасть до світлих, ясних і прозорих тонів, часто працює аквареллю. У 1848 митець задумав серію малюнків «Гайдамаки» (зберігся лише начерк). Вплив поезії Шевченка відчувається у жанрових творах Безперчого «З поля» (1859—1860), Харківський художній музей) і «Бандурист» (1860-ті, Сумський художній музей; другий варіант та акварель 1860 — в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві).
Найкращі з відомих творів: «Автопортрет» (1846), «Сватання на Гончарівці».
У 1860-1890-х працював в жанрі релігійного живопису, розписував храми в селах Слобідської України, Криму. Найбільш відомий розпис церкви при харківській малювальній школі, де викладав Безперчий.
Основні роботи зберігаються в Харківському музеї образотворчого мистецтва.
Література
- Антонович Д. Дмитро Безперчий. — Прага Видавництво Української Молоді, 1926. — 15 с. — (Майстри українського мистецтва).
- БЕЗПЕ́РЧИЙ Дмитро Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Гордеев Д. П. Материалы для художественной летописи г. Харькова. — X., 1914. (рос.)
- М. Ф. Сумцов, «Д. И. БЕЗПЕРЧИЙ: Харьковский художник: Некролог». (рос.)