Ларіонов Михайло Федорович

Михайло Федорович Ларіонов (22 травня (3 червня) 1881(18810603), Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія (нині - Молдова) — 10 травня 1964, Фонтене-о-Роз, Іль-де-Франс, Франція) — живописець, графік, художник театру, теоретик мистецтва, один з основоположників авангарду.

Михайло Федорович Ларіонов
Михайло Федорович Ларіонов
Народження 22 травня (3 червня) 1881(1881-06-03)
Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія (нині - Молдова)
Смерть 10 травня 1964(1964-05-10) (82 роки)
  Париж (Франція)
Поховання Cimetière parisien d'Ivryd
Національність росіянин
Країна Російська імперія, Німеччина, Франція
Жанр живопис, графіка
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність художник, сценограф, visual artist, художник по костюмах, ілюстратор, дизайнер
Напрямок Абстрактне мистецтво, Футуризм
Член Бубновий валет
У шлюбі з Гончарова Наталія Сергіївна

 Ларіонов Михайло Федорович у Вікісховищі
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився в Херсонській губернії, в повітовому місті Тирасполь. Син військового фельдшера, дитинство провів на півдні України в Тирасполі, куди потім часто повертався на літні етюди.

Дата Подія
22.05.1881 (†03.06) Народився в Тирасполі в родині військового фельдшера
1898 навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури
1898-1908 навчання у В.Сєрова, К.Коровіна та І.Левітана.
1901 три роботи Ларіонова були визнані порнографічними і його було виключено з училища строком на один рік
1900 бере активну участь у мистецькому житті, його картини ескпонуються не тільки в Росії, але й в Європі. Знайомство з Н.Гончаровою - майбутньою дружиною.
1903 разом з Н.Гончаровою здійснює подорож до Криму.
1902-06 працював у стилі пізнього імпресіонізму («Кущ бузку в цвіту»).
1906 на запрошення С.Дягілева відвідав Париж. До Москви повертається через Лондон. Знайомство з творчістю В.Тернера
1907 Вступ до товариства вільної Естетики. Під впливом фовізму і наївного мистецтва, працює в примітивістській манері, створюючи яскраві (соковитий колір, різкі лінії, гострі сцени) полотна («Солдат, що відпочиває», «Весна»).
1907-1908 Співробітник журналів "Золоте руно", "Мистецтво". Вперше в Росії публікує репродукції картин П.Сезанна, В.Ван Гога та П.Гогена.
1910 Закінчив навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Призваний до лав армії
1912 Перебуваючи на вістрі мистецького життя того часу, створив нову художню концепцію — лучизм, який є одним з перших прикладів абстрактного мистецтва.
1913 Напередодні відкриття виставки "Мішень" за ініціативою Ларіонова пройшов диспут "Південь, національність і Захід", де художник зачитав доповідь "Лучизм" (яку пізніше було видано окремим виданням). Опубліковано маніфест "Лучисти і майбутники", в якому Ларіонов виклав своє бачення футуризму. Маніфест підписали десять художників, в тому числі й Гончарова. Автори маніфесту закликали звернутися до свого коріння, до давньоруського мистецтва та мистецтва євразійських народів.
1914 Призваний на військову службу у зв'язку з початком Першої світової війни. Брав участь у воєнних діях в чині прапорщика.Отримав важку контузію, тривалий час пролежав в госпіталі після чого був демобілізований.
1915 На запрошення С. Дягілева разом з Гончаровою виїздить до Швейцарії. Подорожує разом з "Російським балетом" Дягілева по Італії та Іспанії.
1919 Постійно проживає в Парижі.
1930 Зацікавленість до творчості Ларіонова зменшується.
1954 Бере участь у низці ретроспективних виставок, присвячених "піонерам" авангарду
10.05.1964 Помер у Парижі. Похований на кладовищі Іврі
1988 Згідно із заповітом Гончарової та М. Ларіонова а також А. Томілової (вдови М.Ларіонова), кілька сотень робіт, частина архіву та бібліотека передані до Державної Третьяковської галереї, інша частина знаходиться у Парижі в Центрі Ж.Помпіду та музеї Вікторії та Альберта в Лондоні

Виставки

Дата Назва виставки Місце проведення Примітки
1898-1899 Конкурсні виставки в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури Москва учасник
1906 "Осінній салон" Париж учасник
1907-1908 "Стефанос" Москва організатор
1908 "Сучасні течії в мистецтві" Санкт-Петербург учасник
1908-1909 Виставки в салоні "Золоте руно" Москва організатор
1910 "Бубновий валет" Москва організатор
1910 "Союз молоді" Санкт-Петербург учасник
1911 "Союз молоді" Санкт-Петербург учасник
Грудень 1912 Одноденна персональна виставка в Товаристві Вільної Естетики Москва персональна
1912 Віслючий хвіст Москва організатор
1912 "Der Blaue Reiter" Мюнхен учасник
1912 "Der Sturm" Берлін учасник
24.03.1913-07.04.1913 "Мішень" Москва організатор
Червень 1914 Виставка в галереї P.Guillaum Париж персональна
1915 "Виставка живопису" Москва учасник
1954 Дягілевська виставка Единбург, Лондон учасник

Ілюстрації та книжкова графіка

Активно працював з видавництвами, в 1910-ті рр. виконав ілюстрації до видань поетів-футуристів («Помада» Кручених, видано 1912 року).

Театральні роботи

З 1915 по 1929 оформляв балетні постановки в антрепризі С. П. Дягілєва (разом з Гончаровою «Русские сказки» Лядова, 1916; «Блазень» Прокоф'єва, 1921), в живописі повернувся до ранньої, фігуративної, манери, камерного жанру і натюрморту.

Твори

Лучізм, М., 1913.

Бібліографія

  • Історія російського мистецтва, т. 10, кн. 2, М., 1969, с. 38, 104, 125—130;
  • Сарабьянов Д., примітивістської період у творчості Михайла Ларіонова, у його кн.: Російський живопис кінця 1900-х — початку 1910-х років, М., 1971;
  • George W., Larionov. P., 1966.
  • Ковтун Є. Ф. Михайло Ларіонов. 1881—1964, Аврора, 1998;
  • Романович С. М. Спогади про М. Ларіонова. Компакт-диск «Художник Сергій Романович в живописі і слові». М. 2003 або сайт в інтернеті за адресою: maakovets.narod.ru.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.