Шевченко Тарас Сергійович
Тарас Сергійович Шевченко (нар. 12 березня 1977 в селі Білогородка Київської області) — український правник, громадський діяч і державний службовець
| Шевченко Тарас Сергійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 березня 1977 (44 роки) Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | правник, політик, громадський діяч, державний службовець |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999) і економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd (2000) |
| Заклад | Міністерство культури та інформаційної політики України |
| Посада | заступник міністра |
Життєпис
У 1999 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права, у 2000 році закінчив той же університет за спеціальністю «Фінанси» та здобув кваліфікацію магістра з економіки. В 1999—2002 роках навчався в аспірантурі Київського національного економічного університету.
Стажувався в Оксфордському (Школа медійного права, 2003), Стенфордському (Програма з демократії та верховенства права, 2007) і Єльському університетах (Yale World Fellows, піврічна програма з лідерства, 2017).
Працював помічником-консультантом народного депутата України (1997—1999), начальником юридичного відділу ЗАТ «ІнфоРесурс АГ» (1999), координатором правових програм Міжнародного фонду «Відродження» (2000—2001), юристом у представництві міжнародної організації «Інтерньюз Нетворк» в Україні (2001—2005).
У 2005 заснував і очолив як директор Громадську організацію «Центр демократії та верховенства права». На цій посаді працював до 2020 року, брав участь у розробці більшості медійних законів України, займався навчанням журналістів та юристів щодо правових питань у сфері медіа. Ініціював та з 2005 року проводить у Києві Міжнародну школу медійного права для юристів з країн пострадянського простору.
У 2003—2013 роках викладав право в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (за сумісництвом).
З 12 серпня 2020 року — заступник Міністра культури та інформаційної політики України.
Громадські ініціативи
Тарас Шевченко є засновником чи співзасновником Реанімаційного Пакету Реформ, Незалежної медійної ради, Руху Чесно, Кампанії «Чесно. Фільтруй суд!», Кампанії за безпечні дороги, Руху Стоп Цензурі, URBAN 500.
Як експерт Ради Європи та ОБСЄ працював над розробкою медійного законодавства та брав участь у освітніх проєктах у країнах Центральної Азії — Таджикистані, Казахстані, Туркменістані та Киргизстані.
З 2019 року член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів — консультативно-дорадчого органу при Президентові України.
Посилання
- Тарас Шевченко. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 3 листопада 2021.
- Шевченко Тарас Сергійович. Наталія Субота і партнери. Процитовано 3 листопада 2021.
- Шевченко Тарас Сергійович. Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні. Процитовано 3 листопада 2021.