Шевчук Олександр Андрійович

Шевчук Олександр Андрійович
Народився 20 серпня 1921(1921-08-20)
с. Бараші Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії
Помер 2012(2012)
Санкт-Петербург,  Росія
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність українець
Діяльність письменник
Мова творів російська
Жанр військова тематика

Олександр Андрійович Шевчук (10 серпня 1921, с. Бараші Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії — 2012, Санкт-Петербург) — російський письменник, член спілки письменників Росії.

Життєпис

Народився Олександр Андрійович 20 серпня 1921 року на хуторі в урочищі Торчин[1] села Бараші Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії у селянській родині. У 1933 році, після страшного голодомор, разом з родиною переселяються у Псковську область і мешкали в селі Петровське. Тут пройшли його юнацькі роки.

У 1937 році Олександр разом з родиною повертаються у Бараші. Їде у місто Коростень і там влаштовується на будівництво гідроелектростанції. Після цього працював у локомотивному депо станції «Коростень».

У 1940 році Олександра Андрійовича призивають на військову службу на Балтійський флот.

Учасник бойових дій в період німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Служив сигнальником на сторожовому катері МО-201 і на інших кораблях Балтійського флоту.

Тяжко поранений, нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня, медаллю «За відвагу» та іншими.

Після війни знову працював на будівництві та річному транспорті. Закінчив Літературну студію при ЦК ВЛКСМ України.

За покликом душі і серця повертається на північ, в ті місця, де пройшли головні віхи життя: флот і війна — в Ленінград. Там залишався до останніх днів свого життя.

Творчість

У 1956 році у Києві вийшла перша книга віршів «Море шумить». Потім було багато публікацій в журналах «Райдуга», «Аврора», в різних газетах. В 90-х роках побачили світ декілька збірок віршів та прози.

З 1997 року Олександр Андрійович став членом Союзу письменників Росії. У 2001-му йому присудили премію імені В. С. Пікуля з врученням золотої медалі.

Одна з його книг «Вмирати не маю права» видавалася тричі, останнє видання вийшло у 2010 році.

Інші публікації

(мовою оригіналу)

Вид с Касьяновой горы: Стихи. — 1991; Я в такие времена: Стихи. — 1995; Боевая тревога. — 1993; Мы и они. — 1996; Ты — гуцул, и я — гуцул: Стихи. — 1997; Сюжеты. — 1998; Жестоко днесь… горим и тонем. — 1999; Одиннадцатая навигация. — 2000; В трехколесном году. — 2000; Здравствуй, Ладога: Док. повесть. — 2001; Мой самый младший брат: Повесть. — 2002.

Смерть

Письменник та громадський діяч Олексендр Андрійович Шевчук пішов з життя в 2012 році.

Цікафий факт

Примітки
  1. Мапа Шуберта.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.