Шейла Ватт-Клутьє

Шейла Ватт-Клутьє (англ. Sheila Watt-Cloutier; 2 грудня 1952 Кууджуак, Нунавік, Квебек, Канада) — громадський діяч, політик, письменниця, активістка і борець за права людини і дотримання прав інуїтів та інших корінних народів, а також їхньої культури. Нагороджена призом Софії (2005), орденом Канади (2006), а в 2015 році — премією «За правильний спосіб життя»[3][4].

Шейла Ватт-Клутьє
англ. Sheila Watt-Cloutier
Народилася 2 грудня 1952(1952-12-02) (69 років)
Кууджуак, Нунавік, Квебек, Канада
Країна  Канада
Національність Інуїти[1]
Діяльність перекладачка, захисниця довкілля
Галузь громадський активіст
Знання мов Інуктитут[2] і англійська
Magnum opus The Right to Be Coldd
Посада Перекладач, політик, громадський діяч
Нагороди

Sophie Prized (2005)

Премія «Чемпіони Землі»d (2005)

Премія «За правильний спосіб життя» (2015)

Rachel Carson Prized (2007)

почесний доктор Університету Лаваляd (2020)

IMDb ID 2813338

Життєпис

Шейла Ватт-Клутьє (при народженні Ватт) народилася 2 грудня 1952 року в канадському селі Кууджуак, регіон Нунавік. Її мати, Дейзі Ватт (1921—2002), була перекладачем та лікарем. Батько — Джордж Корнелсон, дослідник Півночі. У 1956 році сім'я переїхала до Нью-Форт-Чімо — колишньої американської військової бази. Протягом перших десяти років свого життя Шейла виховувалася матір'ю і бабусею по материнській лінії, оскільки батько залишив сім'ю. За успіхи в навчанні у віці 10 років дівчинку нагородили участю у федеральній урядовій освітній програмі на півдні Канади. Це час, коли вона була переселена на південь і поселена в сім'ю європейців, що проживали в провінції Нова Шотландія, вона описувала, як досить морально травматичний. На новому місці Шейла наполегливо взялася вивчати англійську мову — це врешті обернулося тим, що вона стала забувати рідну мову і культурні традиції. Через два роки була переведена до центру професійної підготовки в Черчиллі (англ. Churchill Vocational Centre). Тут вона освоїла такі професійні навички, як: кулінарія, ведення домашнього господарства, шиття, а також займалася баскетболом, волейболом і гімнастикою. Після повернення додому в 1970 році Шейла працювала перекладачем в місцевій лікарні напротязі чотирьох років. Навесні 1974 року вона вийшла заміж за Дениса Клутьє (англ. Denis Cloutier) — французько-канадського диспетчера, якого зустріла в аеропорті Форт-Чімо. В шлюбі у пари з'явилася дочка Сільвія і син Ерік. У 1977 році вони переїхали до Монреалю, де прожили декілька років, перш ніж переїхати до сусіднього міста Сент-Есташ. Протягом цього часу Шейла працювала в передмісті Монреаля Дорваль. Шейла займалась адміністративною роботою в головному офісі шкільної ради округу Катіків. У 1990 році Уотт-Клутьє була назначена на посаду уповноваженої при регіональній раді охорони здоров'я. До кола її обов'язків входило вивчення наслідків зловживання алкоголем і наркотиками в громадах Півночі. У 1993 році Шейла брала участь в місцевих виборах, але програла. У 1998 році під її керівництвом був випущений документальний фільм «Захоплюючий дух: подорож інуїтів» (англ. Capturing Spirit: The Inuit Journey). У фільмі була розкрита проблема самогубств, наркоманії та злиденності серед інуїтів, що було обумовлено втратою культурної самобутності. У 1995 році була обраний на посаду президента полярної ради інуїтів (ICC), що представляє інтереси інуїтів, які проживають в Гренландії, Канаді, на Алясці та Чукотці. Обіймала цю посаду до 2002 року[5]. У 2007 році Шейла була номінований на Нобелівську премію миру за її екологічну та політичну активність в боротьбі з наслідками зміни клімату на інуїтів. У 2015 році за захист прав ескімосів в Арктиці була нагороджена премією «За правильний спосіб життя»[6]. В 2019 році виступила з доповіддю про негативні наслідки зміни клімату для інуїтів під час саміту The Global Alliance on Banking Values (Ванкувер)[7].

Примітки

  1. Ms. Sheila Watt-Cloutier - Canadian Inuit Activist - 2005 Champion of the Earth - North AmericaПрограма ООН по навколишньому середовищу.
  2. Speech by Sophie Prize winner Sheila Watt-Cloutier — 2005.
  3. Oct 01, Sima Sahar Zerehi · CBC News · Posted:; October 1, 2015 8:34 AM CT | Last Updated:; 2015. Sheila Watt-Cloutier wins 'alternative Nobel' | CBC News. CBC (англ.). Процитовано 28 лютого 2019.
  4. Архівована копія. The Right Livelihood Award (амер.). Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 28 лютого 2019. Проігноровано невідомий параметр |itle= (довідка)
  5. Sheila Watt-Cloutier | The Canadian Encyclopedia. www.thecanadianencyclopedia.ca. Процитовано 28 лютого 2019.
  6. Sheila Watt-Cloutier. Library and Archives Canada. 2 жовтня 2000.
  7. News, Tracy Sherlock in; February 21st 2019, Energy | (21 лютого 2019). Архівована копія. National Observer (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 28 лютого 2019. Проігноровано невідомий параметр |itle= (довідка)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.