Шека Іван Арсенович

Іва́н Арсе́нович Ше́ка (16.10.1907-13.11.1999) — український хімік. Член-кореспондент АН УРСР (1967).

Шека Іван Арсенович
Народився 3 (16) жовтня 1907(1907-10-16)
Гайчул, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 13 листопада 1999(1999-11-13) (92 роки)
Діяльність хімік
Заклад Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України
Звання Член-кореспондент НАН України
Ступінь доктор хімічних наук
Нагороди (1986)

Біографія

Народився в селі Гайчул (зараз Запорізька область, Більмацький район).

1929 року закінчив Миколаївський інститут народної освіти. З 1933 року працював у Інституті хімії АН УРСР. У 1954—1987 роках завідував відділом інституту. 1967 року обраний членом-кореспондентом АН УРСР. З 1987 року — радник при дирекції інституту.

У 1954-1956 роках за сумісництвом завідував кафедрою загальної та неорганічної хімії Київського хіміко-технологічного інституту харчової промисловості.[1]

Був учасником радянсько-німецької війни 1941—1945 років. У 1940—1991 роках був членом КПРС.

Науковий внесок

Праці стосуються фізичної хімії неводних розчинів, хімії простих і комплексних сполук, розробки технологій очищення рідкісних елементів. Брав участь у розробці процесів отримання індію та металевих порошків цирконію й ніобію. Доклався до поліпшення виробництва оксиду цирконію й чистих сполук гафнію.

І.Шека – автор 460 наукових праць, 4 монографій (зокрема, «Хімія неводних розчинів», «Елекролітичне вилучення рідкісних металів з неводних розчинів» (1936), присвячених фізичній хімії неводних розчинів, хімії простих і комплексних сполук, розробці нових технологій. Вчений – автор близько 50 авторських свідоцтв на винаходи, що спрямовані на розробку та удосконалення технології одержання рідкісних металів (зокрема, впроваджено у виробництво ряд технологічних процесів одержання металічних порошків цирконію та ніобію, удосконалено виробництво діоксиду цирконію і екстракційне одержання чистих сполук гафнію). Також І.Шека виконав масштабний цикл досліджень з вивчення сполук галогенидів алюмінію з галогенідами лужних металів, сурми та органічних сполук, розробив новий метод фізико-хімічного аналізу неводних розчинів, оснований на змінах полярних властивостей молекул при комплексоутворенні, провів систематичні дослідження залежності дипольних моментів і молярної рефракції комплексних сполук від положення центрального іона в періодичній системі.

Нагороди

  • Державна премія УРСР в галузі науки і техніки за роботу «Фізико-хімічні основи, технологія та промислове освоєння виробництва надчистих металів /ртуть, кадмій, цинк, свинець, вісмут, галій, індій; талій, телур/» (1986)[2]
  • Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня
  • 2 ордени Трудового Червоного Прапора
  • Інші ордени та медалі

Примітки

  1. О.В. Подобій, Г.В. Сокольський, С.В. Іванов, 2014. Національний університет харчових технологій: поступ хімічної науки ISSN 0321-4095. Вопросы химии и химической технологии, 2014, № 5-6 (98).
  2. Шека Іван Арсенович. Нагороди та відзнаки. Сайт НАН України

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.