Шемишейський район

Шемишейський район — муніціпальний район у Пензенській області Росії.

Шемишейський район

рос. Шемышейский район

Герб Прапор
район
Адм. центр селище Шемишейка
Країна Росія
область Пензенська область
Населення
 - повне 16 611 осіб (2017)
 - густота (4-те місце)
Площа
 - повна 1595,10[1] км²
Дата заснування 10 лютого 1932
Вебсайт shem.pnzreg.ru
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Шемишейський район

Адміністративний центр — робітниче селище Шемишейка.

Географія

Район розташований на південному сході центральної частини Пензенської області. Площа території району - 1586,75 км².

Місцевість являє собою горбисту рівнину, порізану ярами й долинами річок. Межує на північному сході з Городищенським районом, на сході - з Камешкірським районом, на півдні з Лопатинським й Малосердобинським районами, на заході - з Пензенським районом Пензенської області.

Історія

Середньовіччя

В районі розташована середньовічна археологічна пам'ятка мордви - Армійовський курганно-ґрунтовой могильник X—XI сторіч.

Новий час

Після приєднання до Московського царства Надволжя внаслідок підкорення Казанського й Астраханського ханств починається інтенсивне заселення району:

  • ерзянці переселяються з 1680-их роківз районів Алатиря, Арзамасу, частково з пензенського лісового Засур'я на Нижнє Поуз'я;
  • сільські кріпаків-московитів переселяє у нові маєтки шляхта, яка отримала нові землі за службу;
  • полкові татари переселяються у гирло річки Уза у 1685 році;
  • нечисленна служила «мурзинська» мордва (Усть-Уза-Мурза).

Ерзя перебиралася у 1670-1683 роках з найближчих повітів для будівництва оборонної лінії Мокшан-Пенза й Пенза-Сизрань.

Інтенсивне заселення району у 1696-1717 роках після взяття турецького Азова, до "кубанського погрома" 1717 року, коли у полон було уведено декілька тисяч осіб.

Перші поселення району відносилися до Узинського стану Пензенського повіту. З 1780 року лівобережжя Узи ввійшло до складу Петровського повіту, а правобережжя - до складу Кузнецького повіту Саратовської губернії.

Радянська доба

16 липня 1928 року було утворено Наскафтимський район з центром в селі Наскафтим в складі Кузнецького округу Середньо-Волзької області.

10 лютого 1932 року центр Наскафтимського району перенесеой у село Шемишейка, а район перейменовано на Шемишейський вже в складі Середньоволзького краю, з приєднанням до нього частини Кондольского району.

Стрімке падіння чисельності населення району внаслідок колективізації й голодомору: з 61800 осіб у 1933 році до 39377 осіб у 1938 році.

З 1936 року Шемишейський район у складі Куйбишевської області.

4 лютого 1939 року район передано до складу новоствореної Пензенської області.

У 1963-1965 роках до складу району входила територія скасованого Лопатинського району.

Сучасний час

2 листопада 2004 року у районі утворено 1 міське й 15 сільських поселень (сільрад) та встановлені межі муніципальних утворень.[2]

З 2006 року у район починают переселятися китайці.

22 грудня 2010 року були скасовані Мачкаська, Новомачімська й Піщанська сільські поселення.[3]

Адміністративний поділ

У складі району 1 міське поселення (Шемишейське), 12 сільських поселень (Армієвське, Воробьовське, Каргалєйське, Каржимантське, Колдаїське, Наскафтимське, Руськоноркинське, Сінодське, Стародемкинське, Старозахаркинське, Старояксарське, Усть-Узинське) та 39 населених пунктів.

Національний склад

Більшість населення району складає мордва — 51,6 %. Інші національни групи: росіяни — 38,6 %, татари (мішарі) — 8,4 %, інші — 1,4%.

Джерела

Примітки

  1. Пензенская область. Общая площадь земель муниципального образования
  2. О границах муниципальных образований Пензенской области (с изменениями на 25 сентября 2018 года), Закон Пензенской области от 02 ноября 2004 года №690-ЗПО. docs.cntd.ru. Процитовано 24 жовтня 2018.
  3. Об упразднении отдельных административно-территориальных образований (единиц) Пензенской области, Закон Пензенской области от 22 декабря 2010 года №1992-ЗПО. docs.cntd.ru. Процитовано 24 жовтня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.