Шепетівська округа

[[Категорія:Держави і території, засновані 1923<br>1923—1930]]

Шепетівська округа
Окружний центр Шепетівка
Країна СРСР, УСРР
Адміністративно-
територіальна
одиниця
округа
Була у складі Волинська губернія,
УСРР
Регіон Волинь
Межує з: Польщею
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 659 746 чоловік
Площа
 - повна ~ 7500 км²
Дата утворення
Роки існування		 7 березня 1923
1923—1930
Дата ліквідації 30 червня 1930

Шепетівська округа (рос. Шепетовский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 1923–1930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Шепетівка.

Історія
Карта Шепетівської округи у складі Волинської губернії, 1923
Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925

Шепетівська округа була утворена 7 березня 1923 року в складі Волинської губернії з території Ізяславського і частин Новоград-Волинського, Полонського та Старо-Костянтинівського повітів.[1]

21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.

З 1 серпня 1925 року Волинська губернія була ліквідована, а округи підпорядковані безпосередньо республіці.[2]

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Шепетівська округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Бердичівської округи.[3][4]

У 1935–1937 роках в складі Вінницької області існувала адміністративна одиниця зі схожою назвою — Шепетівський округ.

Розташування

Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською, на сході — з Бердичівською, на півдні — з Проскурівською округами, на заході і північному заході — з Польщею.

Населення

Згідно з даними Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59 % чоловіків, що становило 320 408 осіб і 51,41 % жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 536 026 чол. (81,3 %) були українці, 60 215 чол. (9,1 %) — поляки, 48 027 чол. (7,3 %) — євреї, 7 565 чол. (1,2 %) — росіяни, 3 902 чол. (0,6 %) — німці, 1 721 чол. (0,3 %) — чехи і словаки, 665 чол. (0,1 %) — білоруси, інші національності загалом становили 606 чол. (0,1 %), іноземці — 311 чол. (0,06 %).

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[5]

населенняукраїнціполякиєвреїросіянинімцічехибілоруси
м. Шепетівка14 69353,110,226,77,30,30,61,0
Антонівський район46 10387,311,30,70,40,1
Базалійський район36 83286,411,41,80,2
Ганнопільський район53 79684,26,87,50,70,4
Грицівський район45 13290,35,24,00,30,1
Ізяславський район50 20682,14,710,32,50,10,1
Красилівський район51 00484,28,46,70,40,1
Ляховецький район43 87285,87,15,71,10,1
Плужанський район42 59675,115,03,61,02,61,9
Полонський район61 33470,115,712,10,80,90,10,1
Славутський район40 94073,98,312,03,10,71,60,1
Старокостянтинівський район84 72981,76,310,31,30,1
Судилкивський район43 98475,715,44,50,43,60,10,2
Теофіпольський район44 52591,14,43,60,6
Шепетівська округа659 74681,29,17,31,10,60,30,1

Мовний склад

Рідна мова населення Шепетівської округи за переписом 1926 року[5]

населенняукраїнськаєврейськапольськаросійськаінша
м. Шепетівка14 69354,624,86,811,91,9
Ганнопільський район53 79688,37,52,60,90,8
Антонівський район46 10390,80,67,70,60,3
Базалійський район36 83288,01,77,42,80,2
Грицівський район45 13293,43,92,10,40,2
Ізяславський район50 20683,810,02,43,70,2
Красилівський район51 00487,56,35,20,70,3
Ляховецький район43 87290,15,62,91,10,3
Плужанський район42 59678,93,611,71,14,8
Полонський район61 33474,311,711,41,11,4
Славутський район40 94076,711,64,94,12,7
Старокостянтинівський район84 72983,89,83,62,20,6
Судилкивський район43 98482,64,48,50,63,9
Теофіпольський район44 52593,23,62,40,60,2
Шепетівська округа659 74684,57,05,51,81,2

Склад округи

На момент створення до складу округи входили 14 районів:

  1. Антонинський — Антонини;
  2. Базалійський — Базалія;
  3. Берездівський — Берездів;
  4. Ганнопільський — Ганнопіль;
  5. Грицівський — Гриців;
  6. Ізяславський — Ізяслав;
  7. Красилівський — Красилів;
  8. Ляховецький — Ляхівці;
  9. Плужнянський — Плужне;
  10. Полонський — Полонне;
  11. Славутський — Славута;
  12. Старо-Костянтинівський — Старокостянтинів;
  13. Судилківський — Судилків;
  14. Теофіпольський — Теофіполь.

За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 серпня 1924 року Берездівський район був розформований, а його територія віднесена до Ганнопільського, Славутського, Судилківського і Полонського районів.[6]

Література
  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Шепетівська округа. Харків, 1926.

Джерела

Див. також

Примітки
  1. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
  2. Ст. 1, 2 постанови ВУЦВК від 3.06.1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  3. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449—450.
  4. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/14/Про реорганізацію округ УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
  5. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 21.08.1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині».

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.