Бердичівська округа

Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Бердичеві в складі Бердичівського, частин Липовецького, Сквирського, Таращанського повітів, у складі 13 районів:[1]

• Бердичівський — з Бистрицької і Махнівської волостей.
• Білилівський — з Білилівської і Ширмівської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
• Білопільський — з Білопільської і Пузирківської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
• Бровківський — з Бровківської і Мало-Чорнявської волостей.
• Дзюнківський — з Дзюнківської і Бабинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
• Іллінецький — з Іллінецької і Медовської волостей.
• Казатинський — з Казатинської і Юзефівської волостей.
• Липовецький — з Липовецької, Зазовської, Іванківської волостей і міста Липовця.
• Плисківський — з Плисково-Андрушевської і Животівської (без села Клюки) волостей.
• Погребищенський — з Погребищенської і Топорівської волостей.
• Ружинський — з Ружинської і Верхівнянської волостей.
• Самгородський — з Самгородської і Спичинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]
• Ходорківський — з Ходорківської волості. Ліквідований 17 червня 1925 року.[2]

27 березня 1925 року:[3]

• Довголівська і Збаржівська сільради Тетіївського району Білоцерківської округи перейшли до складу Дзюнківського району Бердичівської округи.
• с. Кривошіїнці Ружинського району Бердичівської округи перейшло до складу Сквирського району Білоцерківської округи.
• Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейли до складу Оратівського району Уманської округи.
• Сологубівська сіль­рада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району Уманської округи.
• Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
• с. Велика Радзивилівка з залізн. ст. Вернигород Бровківського району Бердичівської округи перейшли до складу Білопільського району.
• Блажіївська і Дубово-Мехеринецька сільради Казатинського району Бердичівської округи перейшли до складу Білилівського району.
• Степанківська і Кулішівська сільради Білилівського району Бердичівської округи перейшли до складу Погребищенського району.
• Бартошівська і Кожанська сільради Іллінецького району Бердичівської округи перейшли до складу Плисківського району.
• Жорнішанська, Ормянківська й Якубівська сільради Липовецького району Бердичівської округи перейшли до складу Іллінецького району.
• Довжанська і Очеретнянська сільради Липовецького району Бердичівської округи перейшли до складу Плисківського району.
• с. Ротмістрівка Липовецького району Бердичівської округи перейшло до складу Самгородецького району.
• Васильківська, Малинківська і Спичинецька сільради Самгородецького району Бердичівської округи перейшли до складу Погребищінського району.
• Центр Бердичівського району Бердичівської округи перенесений з Бердичева до Махнівки, Бердичівський район перейменований на Махнівський.
• Центр Бровківського району Бердичівської округи перенесений з с. Бровки до м. Вчорайше, Бровківський район перейменований на Вчорайшанський.

17 червня 1925 року:[2]

• Любарський, Янушпольський, Андрушівський район (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушківської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської й Карповицької) Житомирської округи на Волині перейшли до складу Бердичівської округи.
• Коднянський район Житомирської округи розформований, Ляховецька (без села Роскопана Могила), М. Мошківська, Червонинська і В.-Мошківська сільради перейшли до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинська, Реєвська, Гальчинецька, Никонівська, Журбинецька, Скаковська і Половецька сільради до складу Махновського району.
• Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району Житомирської округи перейшли до складу Махновського району.
• П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району Житомирської округи перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району Житомирської округи перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району Житомирської округи перейшли до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи на Київщині.
• М.-Татаринівська, Райківська і Голодьківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перейшли до складу Махновського району.
• В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перейшли до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Ходорківський район розформований, з віднесенням території:

• Ходорківської, Биківської, Пустельницької, Скочиської й Озерянськой сільрад до складу Корнинського району Білоцерківської округи на Київщині;
• Вербівської, Волице-Зарубинецької, Зарубинецької, Кормчиської, Степківської й Яроповицької сільрад до складу Андрушівського району, приєднуваного до Бердичівської округи на Київщині;
• Грубської сільради з с. Струцівкою й Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею до складу Коростишівського району Житомирської округи на Волині.

• Білопільський район розформований, з віднесенням території:

• Білопільської, В.-Гадомської, В.-Низгурської, Гуровецької, Закуринецької, Іванківської, Кашперівської, Красівської, Пузирецької, Садківської, Семенівської і Глуховецької сільрад до складу Махновського району;
• М.-П'ятигірської, Камінецької і Халаимгородської сільрад до складу Вчорайшенського району;
• Верболозької, Вернигородської і В.-Радзивилівської сільрад до складу Казатинського району.

• Білилівський район розформований, з віднесенням території:

• Білилівської, Голубівської, Городоцької, Дерганівської, Зарубинецької, Княжиківської, Кардонівської, Немиринецької і Огіївської сільрад до складу Ружинського району;
• Соснівської, Свитинецької, Талалаївської, Ширмівської, Лещинської і Люлинецької сільрад до складу Погребищенського району;
• Блажиївської і Дубово-Мехеринецької сільрад до складу Козятинського району.

• Дзюнківський район розформований, з віднесенням території:

• Дзюнківської, Наказнянської, Павлівської, Разкопанської, Долотецької, Обозівської з с. Княжою, Довгалівської і Збаражівської сільрад до складу Плисківського району;
• Бабинецької, Борщагівської, Новофастівської, Половецької, Скибинецької, Кур'янської і Сарижинецької сільрад до складу Погребищенського району;
• Калинської і Мовчанівської сільрад до складу Сквирського району Білоцерківської округи;
• Капустинської, Мармулівської і Чипижинецької сільрад до складу Володарського району Білоцерківської округи.

• Самгородський район розформований, з віднесенням території:

• Самгородської, Зозуленецької, Збаразької, Сошанської, Воскодавинської й Овсяницької сільрад до складу Козятинського району;
• Жидовецької, Булаївської, Левківської, Мончинської, Ординської, Сопинської, Черемошнинської, Малинської і Станилівської сільрад до складу Погребищенського району;
• Спичинецької і Васильківської сільрад до складу Плисківського району;
• Ротмистрівської сільради до складу Вахнівського району Вінницької округи.

• На території Бердичівської округи на Київщині утворений новий Бердичівський район з центром у місті Бердичеві у складі:

• В.-П'ятигірської, Бистрицької, Жидовецької, М.-Радзивилівської, Маркушівської, Обухівської, Терехівської, Фридрівської, Хажінської, Поличинецької, Грушковецької, Дмитріївської і Скраглійської сільрад Махновського району;
• Ляховецької (без с. Роскопана Могила), В.-Мошківської, Солотвинської, Реївської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, М.-Мошківської, Червонинської, Скаківської і Половецької сільрад, приєднуваних із складу розформовуваного Коднянського району Житомирської округи;
• Слободищінської й Швайківської сільрад, приєднуваних із складу Троянівського району Житомирської округи на Волині;
• М.-Татаринської, Райківської й Голодьківської сільрад Янушпольського району, приєднуваного до складу Бердичівської округи;
• Білопільської, В.-Гадомської, В.-Низгурської, Гуровецької, Іванківської, Кашперівської, Краківської, Пузирецької, Садківської й Семенівської сільрад розформовуваного Білопільського району.

• Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська й Якимівська сільради Плисківського району перейшли до складу Оратівського району Уманської округи на Київщині.
• Липовецький і Іллінецький (без В.-Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської й Володимирської сільрад) райони перейшли до складу Вінницької округи.
• Бистрицька і Моїсівська сільради Ружинського району перейшли до складу Вчорайшенського району.
• Адамівська сільрада Погребищенського району перейшла до складу Плисківського району.
• Ревухська, Топорівська, Чехівська, Рогачівська і Березянська сільради Погребищенського району перейшли до складу Ружинського району.
• Уланівський район (без селищ Семаки, Сербиновки і Білий Рукав) Вінницької округи перейшов до складу Бердичівської округи.
• села Березівка, Северинівка, Цимбалівка, Бичева, Яблунівка, х. Камінський, х. Рогозна і Любарка розформованого Терешпільського району Вінницької округи перейшли до складу перечислюваного до Бердичівської округи Лимарського району Житомирської округи;
• села Мазепинці, Мар'янівка, Сулківка, Скаржниця, Торчини, Митинці, Сальниця і Ігнатівка розформованого Терешпільського району Вінницької округи перейшли до складу перечислюваного до Бердичівської округи Уланівського району.
• села Кропивна, Клітенка, Погоріла[4], Ступник, Великий Острожок, Малий Острожок, Слобода-Кустовецька, Вишенька, Крижанівка, Кустівці і Рогинці розформованого Малокутищанського району Вінницької округи перейшли до складу приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району.
• села Малі Кутища, Великі Кутища, Лемешівка, Люлинці, Немиринці, Райки, Нападівка і Мончинці розформованого Малокутищанського району Вінницької округи перейшли до складу Махновського району.
• хутір В.-Степ Калинівського району Вінницької округи перейшов до складу Козятинського району.
• село Лопатин Прилуцького району Вінницької округи перейшло до складу Козятинського району.

23 вересня 1925 року:[5]

• Туровецька, Тулинська, Лещинська, Іванківська, Іваницька, Волосівська, Н-Котельнянська, Антополь-Болярківська, Старо-Котельнянська, Старосільська, Рудно-Грабівська, Івницька і Смолівська сільради, що входили до складу Андрушівського району, перейшли до створеного на території Житомирської округи нового Іванківського району;
• Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, перейшли до Миропільського району Житомирської округи.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[6]

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 732 080 чоловік (48,5 % чоловіків і 51,5 % жінок). З них 114 376 були міськими, а 617 704 сільськими жителями.

• Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
  • Бергавінов Сергій Адамович (1923—1924),
  • Тьомкін Марк Мойсейович (1925—1927),
  • Налімов Михайло Миколайович (1927—1928),
  • Лєсов С.М. (1928—1930),
  • Мазур Франц Тимофійович (1930)

• Голови окружного виконавчого комітету:
  • Кудрін Іван Михайлович (1923),
  • Шайкевич О.Н. (1923—192.),
  • Василенко Марко Сергійович (1925—1928),
  • Кириченко С.Т. (1928—192.)
  • Конотоп Віктор Якович (1929—1930)
  • Шаргей Михайло Євгенович (1930)

• Правобережний підрайон

• Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Бердичівська округа. Харків, 1926.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)

• Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru(рос.)
• Демоскоп(рос.)
• Енциклопедія історії України^{[недоступне посилання з червня 2019]}

• Матеріали до опису округ УСРР: Бердичівська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 62 с.. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 14 червня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.