Шерцль Вікентій Іванович

Професор Віке́нтій Іва́нович Ше́рцль (1843(1843) — 1906, Любляна, Австро-Угорщина) — мовознавець-індоевропеїст, санскритолог Російської імперії чеського походження.

Вікентій Шерцль
Портрет роботи Яна Вілімека, 1880 рік
Портрет роботи Яна Вілімека, 1880 рік
Народився 1843(1843)
Бероун (місто), Бероун (округ)[1]
Помер 1906(1906)
Любляна, Австро-Угорщина
Поховання Перший Християнський цвинтар (Одеса)
Національність чех
Діяльність мовознавець
Alma mater Карлів університет
Галузь Мовознавство
Заклад Імператорський Харківський університет, Імператорський Новоросійський університет
Звання Професор
Ступінь доктор філологічних наук
Брати, сестри Richard Šercld
 Шерцль Вікентій Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Вікентій Іванович Шерцль народився 1843 року. Закінчив Карлів університет.

По завершенню навчання працював доцентом, а згодом професором Імператорського Харківського університету у період 1869—1884 років. З 1870 року по 1884 рік очолював кафедру порівняльної граматики індоєвропейських мов. У період 1884—1896 років Вікентій Іванович працював в Імператорському Новоросійському університеті.

Помер у Любляні.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Шерцля відсутні.[3]

Наукова діяльність

Вікентій Іванович Шерцль відомий, насамперед, як санскритолог. Японську та китайську мови він вивчав у Лондоні у 1865 році. Автор праць з порівняльної граматики індоєвропейських і слов'янських мов, перекладач компілятивного, домолодограматичного напряму.

Примітки
  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  3. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)

Література та джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.