Шиподзьоб широкохвостий

Шиподзьоб широкохвостий[2] (Acanthiza apicalis) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.

?
Шиподзьоб широкохвостий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Надродина: Meliphagoidea
Родина: Шиподзьобові (Acanthizidae)
Підродина: Шиподзьобні (Acanthizinae)
Рід: Шиподзьоб (Acanthiza)
Вид: Шиподзьоб широкохвостий
Біноміальна назва
Acanthiza apicalis
Gould, 1847
Підвиди
  • A. a. cinerascens Schodde & Mason, IJ, 1999
  • A. a. whitlocki North, 1909
  • A. a. apicalis Gould, 1847
  • A. a. albiventris North, 1904
Посилання
Вікісховище: Acanthiza apicalis
Віківиди: Acanthiza apicalis
ITIS: 916747
МСОП: 22731025
NCBI: 117185

Опис

Довжина птаха становить 9-11 см, вага 7 г. Спина сіро-коричнева, гузка рудувата, хвіст темний з білим кінчиком. Живіт кремового кольору з темними плямками. Самці дещо бідьші за самок.[3]

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[4]

  • A. a. cinerascens Schodde & Mason, IJ, 1999 (схід Австралії);
  • A. a. whitlocki North, 1909 (захід і центр Австралії);[5]
  • A. a. apicalis Gould, 1847 (південний захід і південь Австралії);
  • A. a. albiventris North, 1904 (південний схід Австралії).

Поширення і екологія

Широкохвості шиподзьоби є ендеміками Австралії.[6] Мешкають в сухих чагарниках і лісах; на південному заході мешкають також в піщаних пустищах і евкаліптових лісах.

Раціон

Широкохвості шиподзьоби харчуються комахами і павуками, а також доповнюють раціон насінням. Харчуються на землі, під чагарниками, а також серед листя.

Розмноження

Сезон розмноження триває з липня по грудень. В кладці зазвичай три яйця, інкубаційний період триває 19 днів. Пташенята покидають гніздо на 17 день.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Acanthiza iredalei.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Birds in Backyards: Inland Thornbill Factsheet. Australian Museum. 2006. Accessible via:
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.
  5. Whitlock, F. L. (1910). On the East Murchison. Four months collecting trip.. The Emu (Melbourne : Royal Australasian Ornithologists Union) 9 (4): 198. Процитовано 16 липня 2018.
  6. Oz Birds: Inland Thornbill. 2006. Accessible via
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.