Шира (озеро)

По складу озерна вода сульфатно-хлоридна, слаболужна, натрієво-калієва, з підвищеним вмістом магнію. Вміст солей по його площі неоднаковий. Найбільш високий в центральній частині озера, де він становить 18-20 грамів на літр води, біля берегів, особливо близькі від гирла річки Сон, вміст солей зазвичай на кілька грамів нижче. З глибиною мінералізація води повсюдно зростає, а в центральній частині Шира придонна товща являє собою вже розсоли.[3]

Розташоване озеро в неглибокій міжгірській западині в Північно-Мінусинській улоговині в 340-а км на північний захід від Красноярська, в 160-ти км на північний захід від Абакана, в 15-ти км на схід по автодорозі від станції Шира в однойменному селі Шира, центрі району. В 4-ох км на захід від озера знаходиться прісноводне озеро Иткуль, на 9 км північніше лежить найбільша мінеральна водойма Хакасії — озеро Белей.[4]

Озеро має одну невелику річку, яка забезпечує приток, але не має відтоку, хоча географічно озеро знаходиться в басейні річки Єнісей.

Навколишні гори перевищують його на 150—250 метрів, але вони в основному згладжені, в сторону озера спускаються полого, у вигляді кам'янистих виступів.

Околиці озера в основному безлісі, степові, і лише на його західному березі, на північних схилах деяких гір, зустрічаються невеликі листяні і березові колки. Крім них в останні два десятиліття в озерній долині велика увага приділяється штучним насадженням.[5]

Береги озера складаються з піску, дрібного щебеню або гальки. Лише східний берег являє собою болотисту низину. Дно водойми спокійне, рівне, полого опускається до його центральної частини, де максимальна глибина становить трохи менше двадцяти двох метрів.[6] Дно озера уступами підіймається до пологих піщаних берегів, внаслідок чого утворилися зручні пляжі.

Вперше опис озера Шира зробив відомий мандрівник-академік Петер Паллас, який відвідував ці місця в 1770 і 1772 роках. Він писав, що «татари називають озеро Шира-Куль, воно трохи солоновато» і відгукнувся про нього, як про лікувальне.[7] Назва походить від тюркського кореня «сара», тобто «жовтий».[8]

Перші відпочиваючі з'явилися тут ще в 1873 році, коли дізналися, що місцеві жителі, періодично приймаючи ванни в озері, зцілювалися від недуг.[9] Результати лікування виявилися хорошими, і популярність озера стала рости. З огляду на це, в 1891 році влада відкрила на озері курорт, перший в Єнісейській губернії.[2]

Організатором першого курорту на озері був Захарій Цибульський, томський золотопромисловець.

За легендою Цибульський звернув увагу на те, що його собака, яка була випадково поранена ним на полюванні поблизу озера і залишена місцевому жителю помирати, купаючись в озері, залікувала рани і сама прибігла додому зовсім здоровою. Вирішивши перевірити, наскільки цілюща озерна вода, Цибульський спробував лікувати ваннами свій застарілий радикуліт і, дійсно, позбувся хвороби.

Після чудесного порятунку своєї собаки і власного лікування він за смішну навіть на ті часи ціну — 3 рубля в рік — взяв озеро в оренду, поставив юрти для житла і курінь для переодягання. Коли сюди потягнулися кінні екіпажі з курортниками, господар призначив плату — 1 рубль з людини за сезон, і це була серйозна сума. І справа пішла, курорт став приносити істотний прибуток. Чутки про цілющу силу мінеральної води озера швидко розійшлися, число хворих, які відвідували його, незважаючи на труднощі далекої дороги, стало збільшуватися.[8]

У 1890 році, відповідно до закону Російської імперії про приналежність всіх мінеральних вод скарбниці, озеро було «націоналізовано», і намітилося будівництво лікувального центру.[10]

Під озером є і підземні джерела, з яких видобувають мінеральну воду «Ширинська». На курорті влаштований бювет.[11]

Мінеральна озерна вода аналогічна баталінській воді Кавказу і концентрація солей у ній становить 17-20 г/л. Вона покращує роботу підшлункової залози, водоростеві обгортання допомагають впоратися із захворюваннями шкіри і суглобів, а гормон фолікулін, розчинений в місцевих мулових грязях, сприяє боротьбі з безпліддям.[12]

Починаючи з кінця XIX століття вивченням хімічного складу тутешніх мінеральних озер займалися професори Меллер, Є. В. Вернер, Е. А. Леман, Д. П. Турбаба.[13] Саме вони науково визначили цілющі властивості води озера Шира.

Показання для лікування:

• захворювання органів травлення;
• захворювання периферичної нервової системи;
• захворювання сечостатевої системи;
• гінекологічні захворювання;
• захворювання кістково-м'язової системи та сполучної тканини;
• хвороби шкіри;
• глаукома.

Купання в озері Шира дозволяється з червня по серпень і проводиться зазвичай відповідно до приписів лікаря.[6]