Шишмановичі
Шишмановичі (болг. Шишмановци) — династія болгарських царів, що правили з 1323 й до падіння Другого Болгарського царства 1396 року й далі до 1422 як васали османського султана.
Правителі з династії Шишмановичів
| Шишман | 1280 — 1313 | деспот Відінського князівства | |
| Михайло III Шишман | 1323 — 1330 | цар, син деспота Шишмана | |
 |
Іван Стефан | 1330 — 1331 | цар, син Михайла Шишмана |
 |
Іван Александр | 1331 — 1371 | цар, онук деспота Шишмана |
 |
Іван Шишман | 1371 — 1395 | цар, син Івана Александра |
 |
Іван Срацимір | 1356 — 1396 | цар Відінського царства, син Івана Александра |
| Костянтин II Асен | 1397 — 1422 | цар Відінського царства (як васал турецького султана), син Івана Срациміра | |
 |
Фружин | після 1454 | князь у Велико-Тирново (як васал турецького султана), син Івана Шишмана |
| Михайло Шишманов | до 1492 | бан у Софії (як васал турецького султана) | |
 |
Шишман III | 1593 | цар (як лідер повстання проти турецького султана) |
 |
Ростислав Страшимірович | 1686 | князь (як лідер повстання проти турецького султана) |
Деспот Шишман
Засновником династії був деспот Відінського князівства Шишман I, який правив Відіном у 1280–1313 роках. Щодо його походження відомо тільки те, що він походив з половців.
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.