Шовковиця чорна

Походить з Південно-Східної Азії (Корея, Китай), де й досі зустрічається дика форма. Давно введена в культуру, відома з часів європейської античності. Про тутову ягоду писали поети Вергілій та Овідій Назон, науковець Пліній Старший.

Дерево з крислатою кроною, до 5 — 10 м заввишки. Листя більш жорсткі і менш придатні для годування шовкопряда, ніж листя шовковиці білої. Оцвітина проста, чотирироздільна, дзвоникувата. Дерево цвіте в травні. Перші зрілі ягоди — у червні. Приємна ботанічна особливість — нерівномірність визрівання ягід. Це дає змогу збирати зрілі ягоди довгий термін, залишаючи при цьому на дереві зелені. Збори полегшені тим, що зрілі ягоди добре осипаються, не потребуючи зусиль.

Термін життя дерева — в середньому 250 років, зрідка — більше. Найстаріше дерево шовковиці, випадково збережене в Україні, шовковиця з саду колишнього Видубицького монастиря в Києві, нині Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України. За переказами, насіння шовковиці привезли ченці з країн Центральної Азії. З попередніх насаджень і походить шовковиця-довгожитель.

• Щитівка тутова

Шовковиця чорна — давня лікувальна рослина в народній медицині Кореї, Китаю, В'єтнаму, Індії, Кавказу. Використовують — кору, листя, квіти, ягоди при захворюваннях серця, нирок, підшлункової залози, застуді.

Зрілі ягоди настоювали на воді і приймали при застуді, болях у горлі. Слід визначити, що настояні ягоди та вода не замінять антибіотики у випадках інфекційних захворювань, а використовуються лише як допоміжний засіб.

Кору коренів шовковиці настоювали на воді і приймали як глистогінне. Слід визначити, що це теж тільки допоміжний засіб.

На відміну від України, де вжиток ягід чорної шовковиці не набув поширення, кулінарія країн Кавказу використовує їх дуже широко.

• Пряники.

Замішують тісто на холодному цукровому сиропі та яйцем, додають прянощі чи трохи меду, ягоди шовковиці чорної. Випікають до готовності.

• Солодкі хлібці-лаваш.

З ягід витискають сік. До нього додають у борошно з яйцем, трохи цукру, меду та вершкового масла. Добре вимішують тісто та випікають з нього нетовстий корж. Готовий виріб — темного кольору. Страву можна їсти як свіжоспечену, так і черству, бо тоді це різновид пряників.

• З ягід виробляють варення (краще з додатками гомогенізованих яблук), соки, патоку, бекмес (темний замінник меду), компоти (краще з додаванням інших фруктів).

Маємо досягнення як народної, так і наукової селекції. Приклади народної селекції є на півдні України, де шовковицю вирощують не одне століття.

Найкращі сорти наукової селекції, районовані в Україні, це:

• "Українська-1 "
• "Харківська-3 "
• "Українська-107 "

Декоративні форми

Окрім плодових сортів, виведено декілька декоративних форм. Переважають форми з білими чи рожевими ягодами, але є й із чорними.

• Плакуча
• Пірамідальна
• Кулеподібна.

Шовковиця має посухостійкі якості, добре відновлює гілки та крону після вистригання.

• 
  Чорна шовковиця (Morus nigra) в Єревані, 2018 рік
• 
  Чорна шовковиця (Morus nigra) в Донецьку, до 2013 року
• 
  Чорна шовковиця (Morus nigra) в Чернігові, 2021 рік
• 
  Руки після шовковиці стають фіолетовими

• Шовковиця чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 480. — ISBN 5-88500-055-7.
• http://www.pamjatky.org.ua//DetailedNews.aspx?NewsID=5954%5Bнедоступне+посилання+з+серпня+2019%5D

• Довженко В. Р. и А. В. «Растения служат человеку», Симферополь, «Таврия», 1991 (рос)
• Васюта В. М. и др., « Справочник садовода», Киев, 1990 (рос)