Шомпенська мова
Шомпенська мова — мова або декілька мов, поширених у глибинних районах острова Великий Нікобар, що входить до складу індійської союзної території Андаманські і Нікобарські острови.
шомпенська | |
---|---|
Поширена в | Індія: Нікобарські острови |
Регіон | острів Великий Нікобар |
Носії | 229 (2011)[1] |
Класифікація |
Австроазійська сім'я |
Офіційний статус | |
Офіційна | — |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | — |
ISO 639-3 | sii |
Даних про цю мову є дуже мало, почасти у зв'язку з політикою уряду Індії із захисту аборигенів Нікобарських островів від зовнішнього втручання. Більшість зібраних даних датується кінцем XIX століття, і лише короткі та уривчасті додаткові відомості було зібрано в кінці XX — на початку XXI ст.
Носії
Народність або група народностей шомпен — мисливці та збирачі, що живуть у гористій внутрішній частині острова Великий Нікобар. Проект Ethnologue оцінює чисельність носіїв шомпенської мови у 400 осіб (2004), більшість із яких одномовні[2]. За даними перепису населення Індії 2011 року, чисельність шомпенів становила 229 осіб[1].
Класифікація
Традиційно шомпенські мови відносили до складу нікобарської групи австроазійської сім'ї, однак в основі цієї гіпотези лежало лише територіальне сусідство з нікобарськими мовами.
Вже давно було помічено, що шомпенська мова сильно відрізняється від решти нікобарських мов. Роджер Бленч (2007), проаналізувавши наявні лексичні дані про шомпенську мову, прийшов до висновку, що вона виявляє лише мінімальні зв'язки з нікобарськими мовами. Єдині слова, чиє австроазійське походження не підлягає сумніву — числівники та деякі назви частин тіла, які могли бути запозичені, наприклад, koi «голова», поряд з місцевим fiau. Бленч висунув гіпотезу, що шомпенська мова має бути зарахована до числа мовних ізолятів[3].
Жерар Дифлот (англ. Gérard Diffloth), провідний спеціаліст в галузі австроазійських мов, на 3-й Міжнародній Конференції з австроазійської лінгвістики (англ. International Conference of Austroasiatic Linguistics, ICAAL), що відбулася в Пуні 27 листопада 2007 року, спростував теорію Бленча. За його даними, близько половини відомої шомпенської лексики має нікобарську етимологію, трохи менше слів не можуть бути ідентифіковані з якоюсь певною мовною сім'єю, частина слів має мон-кхмерську етимологію, але не пов'язана з нікобарськими мовами[4][5]. Георг ван Дрім (нід. George van Driem) припускає, що шомпенська не належить до нікобарських мов, але, як і вони, разом із монськими та аслійськими мовами, входить до складу ніко-монської гілки австроазійських мов (інша назва: південні мон-кхмерські мови)[4]. Роджер Бленч підтримує цю гіпотезу, відмовившись від своєї попередньої думки, й пропонує вважати шомпенську мову окремою гілкою австроазійської мовної сім'ї[5].
Варіанти
Ступінь спорідненості між собою різних діалектів, які називають «шомпенськими», є неясною. Списки слів, зібрані різними дослідниками, іноді абсолютно не схожі між собою. Наприклад, слово, що позначає «спина», за різними списками, звучить як gikau, tamnōi і hokōa; «купатися» —pu(g) oihoɔp і hōhōm.
Фонологія
Невідомо, чи відноситься описана нижче фонетична система до всіх шомпенських мов.
Є сім голосних, /i e ɛ a ɔ o u/, причому всі вони можуть бути назалізованими. У шомпенських мовах є така категорія, як довгота голосних, ймовірно, для всіх голосних, проте неясно, чи можуть бути довгими носові голосні.
Система приголосних — приблизно наступна:
Губні | Ясенні | Середньопіднебінні* | Задньоязикові | Гортанні | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Носові | [m] | [n] | [ɲ] | [ŋ] | ||||||
Проривні | [p] | [b] | [t] | [d] | [tʃ]? | [dʒ] ? | [k] | [ɡ] | [ʔ] | |
[pʰ] | [bʱ] | [tʰ] | [kʰ] | [ɡʱ] | ||||||
Фрикативні | [ ɸ] | [x] | [ɣ] | [h] | ||||||
Апроксиманти | [w] | [l] | [j] |
- * Середньопіднебінні змичні записуються як <c> і <j>. Неясно, як вони реалізуються фонетично.
Примітки
- Primary Census Abstract Data. A-11 Individual Scheduled Tribe Primary Census Abstract Data and its Appendix. Andaman & Nicobar Islands UT. Office of the Registrar General & Census Commissioner, India (англ.)
- Shom Peng. A language of India. Ethnologue: Languages of the World, 20th edition, 2017 (англ.)
- Roger Blench. The language of the Shom Pen: A language isolate in the Nicobar Islands. Mother Tongue XII (2007): 179-202 (англ.)
- George van Driem. 2010Shompen.pdf The Shompen of Great Nicobar Island: new linguistic and genetic data. Mother Tongue XIII (2008): 227-247 (англ.)
- Roger Blench with P. Sidwell. Is Shom Pen a distinct branch of Austroasiatic? Mon-Khmer Studies Journal, Special Issue 3 (2011): 9-18 (англ.)
Посилання
- Шомпенська мова на сайті Ethnologue: Shom Peng. A language of India (англ.)
- Шомпенська мова на сайті Glottolog 3.2: Language: Shom Peng (англ.)
- de Röepstorff, Ad. 1875. Vocabulary of Dialects Spoken in the Nicobar and Andaman Isles. Calcutta: Office of the Superintendent of Government Printing (англ.)
- Man, E.H. 1886. A Brief Account of the Nicobar Islanders, with Special Reference to the Inland Tribe of Great Nicobar. The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland, 15:428-451 (англ.)
- Man, E.H. 1889. A dictionary of the Central Nicobarese language. London: W.H. Allen (англ.)
- Rizvi, S.N.H. 1990. The Shompen: A Vanishing Tribe of the Great Nicobar Island. Calcutta: Seagull Books (англ.)
- Elangaiyan, Rathinasabapathy, et al. 1995. Shompen-Hindi Bilingual Primer Śompen Bhāratī 1. Port Blair and Mysore: Tribal Welfare Department of the Andaman and Nicobar Administration, Ādivāsī Kalyāṇa Vibhāg Aṇḍamān tathā Nikobār Praśāsan, and Central Institute of Indian Languages
- Chattopadhyay, Subhash Chandra and Asok Kumar Mukhopadhyay. 2003. https://books.google.com/books?id=x3IOAAAAYAAJ The Language of the Shompen of Great Nicobar: a preliminary appraisal]. Kolkata: Anthropological Survey of India (англ.)
- van Driem, George. 2008. The Shompen of Great Nicobar Island: New linguistic and genetic data, and the Austroasiatic homeland revisited. Mother Tongue 13:227-247
- Blench, R., P. Sidwell. 2011. Is Shom Pen a distinct branch of Austroasiatic? Austroasiatic studies. ICAAL IV. Mon-Khmer Studies, Special Issue 3: 9-18 (англ.)