Шпак-малюк довгохвостий

Шпак-малю́к довгохвостий[2] (Aplonis magna) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з блискотливим шпаком-малюком.

?
Шпак-малюк довгохвостий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Шпак-малюк (Aplonis)
Вид: Шпак-малюк довгохвостий
Біноміальна назва
Aplonis magna
(Sclegel, 1871)

Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Aplonis magna
Віківиди: Aplonis magna
ITIS: 558718
МСОП: 22710559

Опис

Довжина птаха становить 28-41 см, враховуючи довгий хвіст. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення повністю чорне, з металево-блискучим зеленуватим відтінком. Забарвлення голови бронзове, пір'я на лобі щетинкоподібне. Дзьоб і лапи чорні, очі карі. У представників підвиду A. m. brevicauda оперення менш блискуче, а хвіст коротший[3].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

  • A. m. magna (Schlegel, 1871) — острів Біак;
  • A. m. brevicauda (van Oort, 1908) — острів Нумфор.

Поширення і екологія

Довгохвості шпаки-малюки мешкають на островах Біяк на північ від Нової Гвінеї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та в садах[5].

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Aplonis magna.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Craig, Adrian; Feare, Chris (2009). Family Sturnidae (Starlings). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David. Handbook of the Birds of the World. Volume 14: Bush-shrikes to Old World Sparrows. Barcelona: Lynx Edicions. с. 718. ISBN 978-84-96553-50-7.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 вересня 2021.
  5. Melville, D (1980). Some observations on birds in Irian Jaya, New Guinea. Emu 80 (2): 89–91. doi:10.1071/MU9800089a.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.