Шрамко Юрій Меркурійович

Ю́рій Мерку́рійович Шрамко́ (2 листопада 1930, село Червоне, тепер селище Андрушівського району Житомирської області 2 травня 2019, м. Харків) — український радянський діяч, генерал-майор, голова правління банку «Реал Банк» (1994—2011), віце-президент банку «Грант» (2012—2019). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Шрамко Юрій Меркурійович
Народився 2 листопада 1930(1930-11-02)
с.Червоне Андрушівський район, Українська СРР, СРСР
Помер 2 травня 2019(2019-05-02) (88 років)
Харків, Україна
Громадянство  СРСР Україна
Діяльність політичний працівник, працівник органів КДБ, банкір
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Посада Голова правління «Реал Банк» (1994—2011)
Віце-президент банку «Грант» (2012—2019)
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 2 листопада 1930 року в селі Червоне на Житомирщині.

У 1953 році закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

У 1953—1955 роках — завідувач відділу культури виконавчого комітету Олександрівської районної ради депутатів трудящих Ворошиловградської області.

Член КПРС з 1955 року.

У 1955—1958 роках — 1-й секретар Олександрівського районного комітету ЛКСМУ Ворошиловградської області.

У 1958—1959 роках — 2-й секретар Луганського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1959—1961 роках — 1-й секретар Луганського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1961—1963 роках — завідувач відділу спортивної і оборонно-масової роботи ЦК ВЛКСМ.

З 1963 року працював в органах державної безпеки СРСР. У 1963—1966 роках — начальник відділу Комітету державної безпеки (КДБ) при РМ Української РСР.

У 1966—1972 роках — заступник начальника Управління КДБ при РМ Української РСР по Київській області.

У 1972—1980 роках — начальник Управління КДБ при РМ Української РСР по Ворошиловградській області.

10 березня 1980 — 8 жовтня 1987 року — начальник Управління КДБ Української РСР по Харківській області.

У 1987—1991 роках — начальник Управління КДБ Української РСР по Києву і Київській області.

У 1992—1993 роках — начальник служби безпеки у Міністерстві машинобудування, військово-промислового комплексу й конверсії України.

У 1993—1994 роках — заступник голови правління інноваційно-комерційного «НПК-банк» (ВАТ «Реал-Банк») у місті Харкові. У 1994—2011 роках — голова правління відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Реал Банк» у місті Харкові.

У 2003—2012 роках — віце-президент Харківської банківської спілки. З 2012 року — віце-президент ПАТ «Східно-Український банк „Грант“».

Член ради Асоціації українських банків, голова Українського об'єднання військовослужбовців запасу й у відставці «Правопорядок».

Помер 2 травня 2019 року у Харкові. Прощання відбулось 3 травня 2019 року.[1][2]

4 листопада 2019 року на будівлі, де проживав Юрій Меркурійович, за адресою вулиця Свободи,8 було відкрито меморіальну дошку на його честь,що викликало значний суспільний резонанс та хвилю обурення. [3]

5 листопада 2019 року меморіальну дошку було демонтовано. [4]

8 листопада 2019 року дошку повернули на фасад будинку, проте її було одразу зіпсовано. [5]

Звання

  • генерал-майор

Нагороди

Примітки

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.