Червоне (смт)
Черво́не — селище міського типу в Україні, центр Червоненської селищної територіальної громади Андрушівського району Житомирської області.
смт Червоне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Бердичівський район |
Громада | Червоненська селищна громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1624 |
Статус | із 1938 року |
Площа | 3,259 км² |
Населення | ▼ 2859 (01.01.2018)[1] |
Густота | 877 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13434 |
Телефонний код | +380 4136 |
Географічні координати | 49°57′09″ пн. ш. 28°51′50″ сх. д. |
Водойма | р. Пустоха |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Андрушівка |
До станції: | 18 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 18 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 86 км |
- автошляхами: | 43 км |
Селищна влада | |
Адреса | 13434, смт Червоне, вул. Миру, 28 |
Голова селищної ради | Ящук Юрій Валентинович |
Вебсторінка | Червоненська селищна рада |
Карта | |
Червоне | |
Червоне | |
Червоне у Вікісховищі |
На честь селища названа мала планета № 199986 у Сонячній системі.[2]
Легенда про походження назви
Колись на Україну нападали татарські орди, багато сліз і крові пролилося, відбулася велика січа, і коли ясний місяць освітив поле бою, то все було у вогненному кольорі. З того часу й називають Червоне — Червоним.[джерело?]
Історичні відомості
Відповідно до Актів Любельського трибуналу за 1624 рік новоосаджене містечко Червоне згадується при розгляді тяжби про видання збіглих підданих за позовом Павла Кшиштофа Синюти з Ляховець до Остафія Тишкевича з Логойська. В акті записів Червоне згадується із 1737 року з нагоди арешту, в селах Білопілля та Кашперівки було вбито міщанина Феніаміна Третяка.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 744 особи, 89 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, відбувались базари по неділях[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2638 осіб (1327 чоловічої статі та 1311 — жіночої), з них 1703 — православної віри, 711 — юдейської віри[4].
У 1909 році в Червоному Федором Терещенком було збудовано авіазавод. На ньому було випущено кілька літаків власної конструкції.
Статус селища міського типу Червоне має з 1938 року[5].
Господарство
Важливою сторінкою селища було літакобудування, адже у 1910 році в Червоному була відкрита авіамайстерня. Харчова промисловість: цукроварня, спиртовий, сироробний заводи. Свого часу було відоме вузькоколійною залізницею, яка була побудована для потреб цукрового заводу у Червоному і пов'язувала селище з залізничною магістраллю Київ — Козятин. Нині колія знята, а найближча залізнична станція розташована у місті Андрушівці.
Динаміка населення
- 4 500 меш. (1966)
- 2 974 меш. (2001)
- 2 811 меш. (2007)
Туристичні об'єкти
- Палац Грохольських-Терещенків (нині в ньому Свято-Різдва Христового Червінський жіночий монастир);
- Червонський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
- Краєзнавчий музей діючий при Червоненській ЗОШ І-ІІІ ст.
- Краєзнавчий музей діючий при Червоненському цукровому комбінаті.
- Свято-Миколаївська церква.
Відомі особи
- Коренівський Віктор Анатолійович (1981—2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Шинкарук Володимир Федорович (1954-2014) — український науковець, поет, прозаїк, композитор, бард-виконавець.
- Цимбаліст Віктор Петрович (1931—1998) — видатний український актор.
Див. також
- 199986 Червоне — астероїд, названий на честь поселення[6].
Посилання
- Неофіційний сайт селища
- Мокрицький Г. П. Цікава Житомирщина: Туристична енциклопедія. Т.1. Житомир: Вид-«Волинь», 2012. — С. 36-45. ISBN 966-690-142-5
- Вузькоколійна залізниця Червонського цукрового комбінату на «Сайті про залізницю» Сергія Болашенко
- Облікова картка
- Колишній палац Терещенків в Червоному
- Czerwone та Czerwona // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 839. (пол.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- [недоступне посилання з травня 2019]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-29)
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 15. Процитовано 29 серпня 2020.
- База даних малих космічних тіл JPL: Червоне (смт) (англ.).