Штеренштейн Луїза Йосипівна

Штеренштейн Луїза Йосипівна (28 червня 1926, Ямпіль 21 грудня 2015, Єрусалим) — українська скульптор і педагог.

Штеренштейн Луїза Йосипівна
Народилася 28 червня 1926(1926-06-28)
Ямпіль
Померла 21 грудня 2015(2015-12-21) (89 років)
Єрусалим
Працювала в містах Львів

Біографія

Народилась 28 червня 1926 року в місті Ямпіль Вінницької області.[1] Дитинство провела в місті Ізюм Харківської області. У Полтаві відвідувала дитячу художню студію. Із початком війни батька було мобілізовано. Роки евакуації провела в республіці Марій Ел, працювала на лісосплаві.[2] За іншими даними 1941 року була евакуйована на Урал. 1946 року поступила на факультет монументальної скульптури Московського інституту прикладного і декоративного мистецтва. Серед викладачів Катерина Бєлашова, Олександр Дейнека, Матвій Манiзер. 1951 року з відзнакою закінчила навчання. Монументальна дипломна робота «Моряк-визволитель» отримала найвищу оцінку і була встановлена у Приморському парку в Санкт-Петербурзі. У 19511983 роках викладала на кафедрі скульптури Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.[1] Від 1968 року доцент.[3] 1957 року вступила до КПРС.[4] Завершивши педагогічну діяльність, у пошуках нових сюжетів відвідала будівництво БАМу.[5]

Працювала у галузях станкової і монументальної скульптури. Член Спілки художників СРСР. 1970 року нагороджена срібною медаллю на виставці творчості художніх вишів у Москві. 1992 року стала лауератом Державної премії Ізраїлю ім. Йосифа Носіковського. Роботи перебувають у приватних і музейних збірках багатьох країн світу.[1] У Львові проживала на вулиці Личаківській, 89.[3] Від 1990 року жила в Ізраїлі.[1] Померла 21 грудня 2015 року в Єрусалимі. Син Юліан Шмуклер — також скульптор, закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва.[6]

Роботи
  • Пам'ятник морякам Балтійського флоту у Приморському парку в Санкт-Петербурзі, дипломна робота, бронза.[1]
  • Портрет академіка В. П. Філатова. 1952, мармур, 22×15.[1][4]
  • «Слова правди». 1955, тонований гіпс.[4]
  • «За свободу Верховини». 1956, гіпс.[4]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Раві-Руській, 1958.[7]
  • «Школяр». 1960, мармур, 34,5×38,5×33.[8]
  • «Вірність». 1961, мармур, 33×29×20.[9]
  • Пам'ятник В. Абліцевій на Личаківському цвинтарі, 1961.[1]
  • «Верховинка». 1963, теракота, 61×35×42[8] (за іншими даними 80×50×70[9]).
  • «Кріпачка». 1964, дерево.[4]
  • «Вони були першими». 1967, штучний граніт.[4]
  • Пам'ятник Володимиру Леніну на вулиці Лисенка, 3 у Львові, 1967.[10]
  • Меморіальний ансамбль у селі Грузевиця Хмельницької області. 1968, штучний граніт, архітектор Анатолій Консулов.[4]
  • «Червона Галичина». 1969, кований алюміній, 245×115×104.[8]
  • В'їзд до міста Золочів на Львівщині, 1970.[1]
  • Копозиція «Встають із попелу» для музею Львівського медичного інституту. Зображує львівських професорів-медиків, убитих нацистами у червні 1941 року. Створена не пізніше 1974 року.[11]
  • Портрет народної художниці Параскевії Хоми. 1975, дерево, 68×64×48, Національний музей у Львові.[8]
  • Пам'ятник Володимирові Аркушенку на Личаківському цвинтарі, поле № 3 у Львові. 1980, бронза.[12]
  • Портрет Володимира Леніна. 1980, штучний мармур, 48×23×22.[13]
  • Портрет студентки. 1980, бронза, 38×23×21.[14]
  • Керівництво студентським скульптурним проектом «Стежка Івана Франка» в Нагуєвичах. 1981, дерево.[1]
  • «Останній дзвінок». 1982, бронза, 43×35×28.[15]
  • Портрет Вітольда Манастирського. 1982, карбована мідь, дерево, 210×100×37.[15]
  • Пам'ятник народовольцям в смт Смiдович, Хабаровського краю, 1986.[1]
  • Пам'ятник жертвам Львівського гетто. 1992, кована мідь, співавтор Юлій Шмуклер, Василь Пліхівський.[16]
  • Портрет Й. Й. Бокшая. Дерево, 60×45.[1]
  • Низка бронзовиx надгробків на Янівському цвинтарі у Львові, викрадених у 1990-х.[17]
  • Пам'ятник батькові на Янівському цвинтарі.[17]
  • Пам'ятник на могилі матері, Личаківський цвинтар, поле № 36.[6]
  • Пам'ятник п'ятьом солдатам-євреям у місті Кіріат Моцкін в Ізраїлі. Карбована мідь.[6]

Примітки

  1. Львівська національна академія мистецтв. — Київ : Логос Україна, 2011. — С. 252. — ISBN 978-966-2664-01-0.
  2. Луиза Штеренштейн. Скульптура. Каталог / вступ. статья Е. А. Рипко. — Львов : Облполиграфиздат, 1986. — С. 2.
  3. Штеренштейн Луїза Йосипівна // Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 532.
  4. Штеренштейн Луїза Йосипівна // Словник художників України / За ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 261.
  5. Луиза Штеренштейн. Скульптура… — С. 3.
  6. Мисько В. Подорожні нотатки // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2012. — № 23. — С. 468. — ISSN 0236-4832.
  7. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 332.
  8. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 31.
  9. Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28.
  10. Памятники истории… — С. 314.
  11. Лещинська М. Встають із попелу // Жовтень. — 1974. — № 7. — С. 107—108.
  12. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 140. — ISBN 966-8955-00-5.
  13. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 16.
  14. Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. Каталог / укл. А. Г. Брусина, М. О. Склярська, Т. А. Гельфер та ін. — Київ : Реклама, 1982. — С. 26.
  15. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  16. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 674—675. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Львівська національна академія… — С. 252.
  17. Мисько В. Подорожні… — С. 467.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.