Штерн Ліна Соломонівна

Штерн Ліна Соломонівна (англ. Lina Stern) (26 серпня 1878(18780826) — 7 березня 1968) — радянський біохімік, фізіолог і гуманіст. Вона є найбільш відомою за новаторську роботу в галузі гематоенцефалічного бар'єру, який вона описала як гематомозковий бар'єр в 1921 році[2].

Штерн Ліна Соломонівна
англ. Lina Stern
Народилася 26 серпня 1878(1878-08-26)
Лієпая, Російська імперія
Померла 7 березня 1968(1968-03-07) (89 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність біохімік, фізіолог, біолог, лікарка, викладачка університету, хімік
Alma mater Женевський університет
Галузь біохімія, нейронаука
Заклад Женевський університет
Звання професор і академік АН СРСР
Ступінь доктор біологічних наук
Членство Леопольдина[1], Російська академія наук і Академія наук СРСР
Відома завдяки:

гематоенцефалічний бар'єр

Спеціальна теорія відносності
Брати, сестри Wilhelm Sternd
Нагороди Сталінська премія (1943)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
 Штерн Ліна Соломонівна у Вікісховищі

Біографія

Штерн Ліна Соломонівна народилася 26 серпня 1878 року в Лібава, Російська імперія (тепер Лієпая в Латвії) в єврейській родині. 1895 року вона закінчила гімназію, а 1898 року поїхала до Женеви (Швейцарія) і поступила на медичний факультет Женевського університету[3]. 1918 року вона отримала звання професора у Женевському університеті, ставши першою жінкою-професором цього закладу[4]. Ліна Штерн досліджувала клітинне дихання[2].

В 1925 році вона емігрувала до Радянського Союзу з ідейних міркувань[2]. До 1948 року вона працювала професором 2-го Московського державного медичного інституту, була директором Інституту фізіології Академії наук СРСР[5][4]. Довговічність та сон були серед багатьох проблем, над якими працювала Штерн і її наукова група. 1939 року вона стала першою жінкою-академіком[4]. 1943 року вона отримала Сталінську премію «за видатні дослідження у галузі вивчення гематоенцефалічного бар'єру»[5].

Вона була членом ВКП(б) з 1938 року[3]. Також вона була членом Антифашистського комітету радянських жінок та ЄАК[6].

1949 року її було арештовано у «справі ЄАК»[5]. Її засудили до ув'язнення і заслання[3]. Останнє вона відбувала у місті Джамбул (Казахстан) із серпня 1952 року[5].

1953 року (після смерті Сталіна) вона повернулася до Москви, але формально Ліна Штерн була реабілітована у листопаді 1958 року[3]. Звання академіка було відновлено з 1 квітня 1953 року (розпорядження Президіума АН СРСР від 1 вересня 1953 року)[5]. З 1954 по 1968 роки вона очолювала відділ фізіології Інституту біологічної фізики АН СРСР (ІБФАН).

Ліна Штерн померла 7 березня 1968 року у Москві. Похована на Новодівочому цвинтарі[3].

Примітки
  1. https://www.leopoldina.org/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/6781/
  2. Lina Stern: Science and fate by A.A. Vein. Department of Neurology, Leiden University Medical Centre, Leiden, The Netherlands
  3. В.Б.Mалкин. Трудные годы Лины Штерн. Трагические судьбы: репрессированные ученые Академии наук СССР (рос.). М.: Наука, 1995, с.156-181. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
  4. Vein, Alla A (2008). Science and fate: Lina Stern (1878-1968), a neurophysiologist and biochemist. Journal of the history of the neurosciences (англ.) 17 (2): 195–206. PMID 18421636. doi:10.1080/09647040601138478.
  5. Н.А.Григорьян (2003). ПЕРВАЯ ЖЕНЩИНА-АКАДЕМИК. К 125-летию со дня рождения Л.С.Штерн (рос.). Вестник РАН. 2003. №8. С.735–738. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
  6. Ирина ЛУКЬЯНОВА (24 липня 2002). ЗВЕЗДА ПО ИМЕНИ ЛИНА (рос.). www.vestnik.com. Процитовано 8 серпня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.