Шульга Микола Федорович

Шульга́ Мико́ла Фе́дорович (15 вересня 1947, Харків) — український вчений у галузі обчислювальної фізики. Доктор фізико-математичних наук. Академік Національної академії наук України (2009).[1] Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002). Заступник Генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», директор Інституту теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера, завідувач кафедрою ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету ХНУ.

Шульга Микола Федорович
Народився 15 вересня 1947(1947-09-15) (74 роки)
м. Харків
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність фізик, директор
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь обчислювальна фізика
Заклад ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ахієзер Олександр Ілліч
Членство НАН України
Нагороди

Біографія

Микола Федорович Шульга народився 15 вересня 1947 року у місті Харкові. У 1971 році закінчив фізико-технічний факультет Харківського державного університету. Після дворічної строкової служби в армії почав працювати у Харківському фізико-технічному інституті. Тут він у 1977 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1987 році — докторську, ставши одним з наймолодших докторів фізико-математичних наук.

У 19861995 роках обіймав посаду керівника теоретико-експериментального відділу при відділенні ядерної фізики ХФТІ, де на базі прискорювача електронів виконувалися дослідження з ядерної фізики та фізики взаємодії релятивістських частинок з речовиною. У 1996 році за його ініціативи було засновано Інститут теоретичної фізики імені О. І. Ахієзера ННЦ «ХФТІ», де М. Ф. Шульга став першим директором. З 2004 року є заступником Генерального директора ННЦ «ХФТІ» з наукової роботи.

Наукова діяльність

М. Ф. Шульга — один з провідних українських вчених у галузі квантової електродинаміки та фізики взаємодії частинок великої енергії з речовиною.

Перше наукове дослідження М. Ф. Шульга виконав ще в університеті, під керівництвом О. І. Ахієзера та П. І. Фоміна, яке було опубліковано у 1971 році в журналі «Письма в ЖЭТФ» під назвою «Когерентне гальмівне випромінювання електронів і позитронів ультрарелятивістської енергії в кристалах».

У науковому доробку М. Ф. Шульги — низка відкриттів та досліджень. Зокрема, він:

  • розвинув квазікласичну та класичну теорії когерентного випромінювання релятивістських електронів у кристалах (разом із О. І. Ахієзером), що дало змогу значно розширити галузь застосування теорії Борна про взаємодію швидких частинок з кристалами.
  • передбачив ефект стримування гальмівного випромінювання у тонкому шарі речовини (цей ефект отримав назву Терновського-Шульги-Фоміна)
  • спрогнозував явище динамічного хаосу в процесі руху швидких частинок у періодичних структурах атомів, що було несподіваним у дослідженні проходження частинок через кристали (разом із Ю. Л. Болотіним, В. Ю. Гончаром та В. І. Трутнем). Таке передбачення відкрило можливість застосування нових математичних методів для дослідження процесів взаємодії частинок з кристалами;
  • розвинув теорію низки квантовоелектродинамічних процесів за великих енергій у речовині. Зокрема, була доведена можливість когерентних ефектів у процесах розсіяння та народження нових частинок у кристалах при великих енергіях, завдяки яким потужно зростає ефективність взаємодії частинок з атомами кристалічної ґратки. Ці дослідження встановлюють зв'язок між квантовою електродинамікою і теорією поля, з одного боку, та фізикою твердого тіла — з іншого.
  • запропонував і розвинув низку нових математичних методів для опису процесів взаємодії частинок великої енергії з речовиною: багатовимірний квазікласичний метод, метод Фока канонічних перетворень, метод функціонального інтегрування та ін. Результатом цих досліджень стала теорія ефекту Ландау-Померанчука-Мігдала пригнічення гальмівного випромінювання ультрарелятивістських електронів у речовині.
  • спрогнозував стохастичний механізм повороту пучків частинок великої енергії за допомогою вигнутих кристалів (разом з А. А. Гриненком), що відкрило нові можливості для відносно простого рішення задачі виведення пучків різних заряджених частинок з прискорювачів.

За ініціативою та безпосередньої участі М. Ф. Шульги було поставлено низку критичних експериментів з перевірки прогнозованих ефектів на прискорювачах CERN (Швейцарія) СЛАК (США), МАМІ та S-DALINAS (Німеччина), а також в ХФТІ.

Наприкінці 1990-х років М. Ф. Шульга разом з О. І. Ахієзером були ініціаторами теоретичних робіт в ННЦ «ХФТІ» з фізики реактора на швидких нейтронах, який працює в режимі хвилі повільного ядерного горіння. Пізніше у цій галузі Ю. П. Мельником, В. В. Пилипенком та С. П. Фоміним почали проводитися інтенсивні дослідження.

М. Ф. Шульга є автором більш ніж 250 наукових праць, у тому числі 7 монографій та монографічних оглядів. Під його науковим керівництвом підготовлено 4 доктора та 8 кандидатів фізико-математичних наук.

Микола Федорович входить до складу Наукової ради НАН України з проблеми «Ядерна фізика та атомна енергетика», Наукової ради країн СНД із застосування методів ядерної фізики у суміжних галузях і до низки Наукових рад ННЦ «ХФТІ» та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Він також є членом редколегій «Українського фізичного журналу», «Вопросов атомной науки и техники», «Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна».

На посаді заступника Генерального директора ННЦ «ХФТІ» з наукової роботи М. Ф. Шульга виступає представником України у низці міжнародних проектів з проблем фізики взаємодії частинок великої енергії з кристалічними структурами та фізики високих енергій.

Також входить до складу програмних комітетів низки міжнародних наукових конференцій, а саме: конференції з атомних зіткнень у твердому тілі (ICACS), симпозіуму з випромінювання релятивістських електронів у періодичних структурах (RREPS), щорічної конференції з фізики взаємодії заряджених частинок з кристалами, міжнародної конференції «Channeling». Був головою оргкомітетів міжнародних конференцій з квантової теорії поля та суперсиметрії (SUSY-2000, Харків), квантової електродинаміки і статистичної фізики (QEDSP-2001, 2006, Харків), міжнародної школи для молодих вчених з ядерної фізики та енергетики (Алушта, 2004, 2007).

Викладацька діяльність

М. Ф. Шульга викладає в Харківському національному університеті, читає лекції з квантової електродинаміки при високих енергіях у речовині (для теоретиків) та з кооперативних ефектів в електродинаміці (для експериментаторів). Також керує філіалом кафедри теоретичної ядерної фізики фізико-технічного факультету ХНУ при ННЦ «ХФТІ».

У 2004 році М. Ф. Шульга був обраний віце-президентом Українського фізичного товариства. За його ініціативою та активної участі у Харкові з 2004 року розпочав свою роботу загальноміський науковий семінар «Сучасні проблеми фізики», що проводиться на базі фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Протягом багатьох років є членом Вищої атестаційної комісії України.

Нагороди

Примітки

  1. Шульга Микола Федорович. www.nas.gov.ua (uk-UA). Процитовано 12 квітня 2021.
  2. Цибань Валерій Олексійович. Лауреати Золотої медалі імені В. І. Вернадського та премій імені видатних учених України Національної академії наук України 2019 року. Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2019. — 30 с.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.