Шуринівська волость

Шуринівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Шуринівка.

Шуринівська волость
Центр Шуринівка
Площа 35 719 (1880)
Населення 6284 осіб (1880)
Густота 16.1 осіб / км²

Станом на 1880 рік складалася 35 поселень, 22 сільських громад. Населення 6284 особи (3203 чоловічої статі та 3081 — жіночої), 951 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 68073392
Приватної власності 288397686
Іншої власності 7353
Загалом 3571910931

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Шуринівка — колишня власницька слобода при річці Ліва за 25 верст від повітового міста, 510 осіб, 93 двори, 2 православні церкви.
  • Ново-Нікольська — колишня власницька слобода, 470 осіб, 85 дворів, православна церква, торжок.
  • Осиківка — колишня власницька слобода, 64 особи, 12 дворів, православна церква.
  • Плесна й Плоский — колишня власницька слобода і хутір, 163 особи, 35 дворів, православна церква, школа.
  • Титарів — колишній власницький хутір при річці Ліва, 1108 осіб, 164 двори, 16 вітряних млинів.
  • Федорівка — колишній власницький хутір при річці Ліва, 987 осіб, 147 дворів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 109 поселень із переважно українським населенням, 80 будівель й установ, 1036 дворових господарств, населення становило 6703 особи (3414 чоловічої статі та 3289 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Федір Гнатович Шибанов, старшиною Макар Григорович Сибіркин, волосним писарем Іван Єгорович Мокров[4].

Примітки

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 172-173.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5352-5460)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.