Щепан Твардох
Щепан Лех Твардох (пол. Szczepan Lech Twardoch, 23 грудня 1979, Жерниця) — польський письменник-фантаст, автор реалістичних творів та публіцист, за освітою соціолог. За етнічним походженням є сілезцем.[1] Щепан Твардох є лауреатом низки польських та європейських літературних премій.[2][3]
Щепан Твардох | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Szczepan Twardoch | ||||
Щепан Твардох у 2012 році | ||||
Ім'я при народженні | Szczepan Twardoch | |||
Народився |
23 грудня 1979 (42 роки) Жерниця | |||
Громадянство | Польща | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Alma mater | Сілезький університет в Катовицях | |||
Мова творів | польська, сілезька | |||
Роки активності | 2003– | |||
Напрямок | проза | |||
Жанр | фантастичний та реалістичний роман, повість, оповідання, публіцистика | |||
Magnum opus | «Морфій» | |||
Премії | Літературна премія імені Єжи Жулавського (2008, срібна винагорода), «Ніке» (2013), Премія Фундації ім. Косцєльських (2015) | |||
Сайт: szczepantwardoch.pl | ||||
| ||||
Щепан Твардох у Вікісховищі |
Біографія
Щепан Твардох народився у селі Жерниця тогочасного Катовіцького воєводства. Він здобув фах соціолога і філософа на Міжнародних індивідуальних гуманітарних навчальних студіях при Сілезькому університеті у Катовицях. після закінчення навчання працював на різних посадах, зокрема займався торгівлею раритетною холодною зброєю, працював представником видавництва, журналістом у газетах «Gazeta Wyborcza» і «Rzeczpospolita». Далі Твардох працював редактором журналу «Christianitas», а також фейлетоністом видань «Polityka» і «Wysokie Obcasy Extra». У цих виданнях він і розпочав публікувати свої літературні твори з 2003 року. Після початку літературної діяльності Щепан Твардох став професійним літератором, живе у селі Пільховіце Сілезького воєводства.
Літературна творчість
У 2003 році опубліковане перше оповідання Щепана Твардоха «Ґміна» (пол. Gmina). У 2007 році опублікований перший роман письменника «Штернберг» (пол. Sternberg). У цьому ж році опубліковано короткий роман Твардоха «Епіфанія вікарія Тшаски» (пол. Epifania wikarego Trzaski), за який наступного року письменник отримав срібну відзнаку премії імені Єжи Жулавського. У 2010 році опублікований роман письменника «Вічний Грюнвальд» (пол. Wieczny Grunwald), який написаний в жанрі альтернативної історії, став у Польщі літературним відкриттям, та який наступного року отримав спеціальну відзнаку премії імені Єжи Жулавського. У 2012 році вийшов друком роман Твардоха «Морфій» (пол. Morfina), у якому описуються душевні переживання громадянина Польщі, який є наполовину німцем та наполовину сілезцем за походженням, який не може знайти свого місця в житті після початку Другої світової війни та окупації Польщі Німеччиною. Цей роман також був номінований на низку польських та європейських літературних премій. У 2014 році опублікований роман письменника «Драх» (пол. Drach, сіл. Drach, сілезькою мовою слово означає «дракон»), у якому розповідається про життя двох родин у Сілезії на фоні історичних подій ХХ століття. У 2016 році виходить друком наступний роман Твардоха «Король» (пол. Król), у якому описується життя боксера, польського єврея, у 30-х роках ХХ століття. У 2018 році вийшло продовження цього роману — роман «Королівство» (пол. Królestwo).
Премії та відзнаки
У 2008 році короткий роман Щепана Твардоха «Епіфанія вікарія Тшаски» отримав срібну відзнаку премії імені Єжи Жулавського.[4] У 2006 році його оповідання «Рондо на друкарській машині, папір і олівець» (пол. Rondo na maszynę do pisania, papier i ołówek) отримало премію «Наутилус» за краще оповідання.[5] У 2013 році Щепан Твардох отримав премію Паспорт «Polityki» за роман «Морфій»[6], за цей роман він номінувався на літературну нагороду «Ніке», та став її переможцем за вибором читачів[7], роман також номінувався на Літературну премію Гдині[8], а також на Європейську книжкову премію.[9] У 2014 році роман Твардоха «Драх», яка також номінувалась на премію «Ніке»[10], також отримала берлінську літературну премію «Міст».[11] У 2015 році письменник отримав Премію Фундації ім. Косцєльських.[12] У 2017 році роман Твардоха «Король» номінувався на Літературну премію Гдині.[13] У 2019 році Щепан Твардох отримав Літературну премію імені Самуеля Богуміла Лінде.[14]
Політичні погляди
Щепан Твардох є прихильником автономії Сілезії, не вважає себе поляком[15], та критикує владу сучасної Польщі за утиски сілезького автономістського руху[16], після цих висловлювань прокуратура Польщі відкрила провадження щодо письменника за «публічну образу Польської Республіки».[17]
Звинувачення у плагіаті
Після виходу в світ роману Щепан Твардох «Король» письменника звинуватили у плагіаті, вважаючи, що сюжет свого роману Твардох запозичив з роману алжирського франкомовного письменника Ясміна Хадра «Ангели помирають від наших ран» (фр. Les anges meurent de nos blessures), який був опублікований за три роки до виходу в світ роману польського письменника у 2013 році. Подібність сюжету обох романів полягає у тому, що дія обох відбувається у 30-х роках ХХ століття, героями обох із них є боксери, що походять із бідних родин, відмінним лише є те, що в романі алжирського письменника герой походить із міських нетрів, а герой роману Твардоха є польським євреєм. На звинувачення польський письменник відповів, що всі збіги в романах є випадковими, і пояснюються тим, що дія романів відбувається в один час, і тому для дотримання історичної достовірності події цієї епохи повинні описуватись однаково в обох романах.[2]
Вибрана бібліографія
Романи
- Штернберг (пол. Sternberg, 2007)
- Епіфанія вікарія Тшаски (пол. Epifania wikarego Trzaski, 2007)
- Перемир'я (пол. Przemienienie, 2008)
- Холодне узбережжя (пол. Zimne wybrzeża, 2009)
- Вічний Грюнвальд (пол. Wieczny Grunwald, 2010)
- Морфій (пол. Morfina, 2012)
- Драх (пол. Drach, 2014)
- Король (пол. Król, 2016)
- Королівство (пол. Królestwo, 2018)
Збірки
Есе, довідники і публіцистика
- Ігри зі зброєю (пол. Zabawy z bronią, 2009)
- Визнання провінціала (пол. Wyznania prowincjusza, 2010)
- Мистецтво життя для чоловіків (пол. Sztuka życia dla mężczyzn, 2013, у співавторстві з Пшемиславом Боцьонгою)[18]
- Кити й нічні метелики (пол. Wieloryby i ćmy, 2015)
- Краще б ти там помер (пол. Lepiej byś tam umarł, 2017, у співавторстві з Мамедом Халідовим)
- Як я не став поетом (пол. Jak nie zostałem poetą, 2019)
Переклади українською
- «Морфій». — Харків: Фабула, 2018. Переклав Остап Українець
- «Король». — Харків: Фабула, 2020. Переклав Остап Українець
Примітки
- Juliusz Kurkiewicz (5 жовтня 2013). W niedzielę poznamy laureata Nike 2013. Czytelnicy już wybrali – „Morfinę”. wyborcza.pl. Процитовано 6 жовтня 2013. (пол.)
- «Król» to plagiat? Szczepan Twardoch odpowiada na zarzuty (пол.)
- Polscy autorzy nominowani do Prix du Livre Européen / Wydarzenia / Instytut Książki. instytutksiazki.pl. Процитовано 19 липня 2015. (пол.)
- Laureaci 2008. nagroda-zulawskiego.pl. Процитовано 24 квітня 2016. (пол.)
- Наутилус (рос.)
- «Polityka» 2013, nr 3, s. 74 (пол.)
- Nike 2013. nike.org.pl. Процитовано 6 липня 2015. (пол.)
- Nominowani 2013 - Nagroda Literacka Gdynia. nagrodaliterackagdynia.pl. Процитовано 7 грудня 2015. (пол.)
- Polscy autorzy nominowani do Prix du Livre Européen / Wydarzenia / Instytut Książki. instytutksiazki.pl. Процитовано 19 липня 2015. (пол.)
- Znamy finalistów Nike 2015. culture.pl. Процитовано 13 вересня 2015. (пол.)
- Drach nagrodzony!. instytutksiazki.pl. 14 липня 2016. Процитовано 15 липня 2016. (пол.)
- Fundacja im. Kościelskich (пол.)
- Nominowani 2017. Nagroda Literacka Gdynia (пол.). nagrodaliterackagdynia.pl. Процитовано 2 травня 2018.
- Szczepan Twardoch laureatem polsko-niemieckiej nagrody literackiej. instytutksiazki.pl. 25 квітня 2019. Процитовано 29 квітня 2019. (пол.)
- Twardoch z dumą i pogardą: Nie jestem Polakiem. To patriotyczne zapalenie mózgu (пол.)
- Szczepan Twardoch: Polska nie jest cywilizowanym państwem (пол.)
- Щепан Твардох (рос.)
- Smakoluby. newsweek.pl. Процитовано 2017-0712.
Посилання
- Щепан Твардох на сайті LubimyCzytac.pl (пол.)
- Щепан Твардох на сайті encyklopediafantastyki.pl (пол.)
- Щепан Твардох
- Щепан Твардох на сайті fantlab.ru (рос.)
- Szczepan Twardoch (пол.)
- Szczepan Twardoch (пол.)
- Szczepan Twardoch (пол.)