Щербаков Борис Васильович
Борис Васильович Щербаков (рос. Борис Васильевич Щербаков; 11 грудня 1949, Ленінград, Російська РФСР) — російський актор. Лауреат Державної премії СРСР (1985), Народний артист Росії (1994).
| Щербаков Борис Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 грудня 1949[1] (72 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | актор, ведучий, телеведучий, телеактор |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | 1963 — тепер. час |
| Нагороди |
       |
| IMDb | ID 0790202 |
| |
Життєпис
Закінчив Школу-студію МХАТу (1972). Працює у МХАТі ім. А.Чехова.
Громадянська позиція
Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[2].
Фільмографія
Знявся у фільмах і серіалах:
- «Довгі версти війни» (1975),
- «Ці неслухняні сини» (1976, Андрій Єрмаков),
- «Така вона, гра» (1976),
- «Мить удачі» (1977),
- «Подарунок чорного чаклуна» (1978),
- «Слідство ведуть Знатоки. Справа № 14» (1979),
- «Задача з трьома невідомими» (1979),
- «Крізь терни до зірок» (1980, Едуард Колотун),
- «Гостя з майбутнього» (1984),
- «Кримінальний квартет» (1989),
- «... На прізвисько «Звір»» (1990, Алік),
- «Десять років без права листування» (1990, Михайло)
- «Мій найкращий друг — генерал Василь, син Йосипа» (1991),
- «Дім побачень» (1991, Сергій Грачов)
- «Королева Марго» (1997),
- «Хочу у в'язницю» (1998),
- «Марш Турецького» (2000),
- «Сищики» (2001)
- «Люди і тіні» (2001, 8 с),
- «Солдати» (2004, 32 с)
та інших.
Знявся в українських фільмах:
- «Шлях до пекла» (1988),
- «Авантюра» (1995).
Примітки
- ČSFD — 2001.
- Щербаков Борис Васильович // «Миротворець»
Література
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.426.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.