Щиток комах

Megalorhina harrisi, як і всі жуки-бронзівки, має добре розвинений щиток

Найбільшого розвитку щиток досягає у багатьох клопів, як наприклад у Edessa florida на фото

Щиток хруща виду Melolontha hippocastani

Найпомітніший щиток у жуків і напівтвердокрилих — крила представників цих груп комах займають значну площу спинки і щільно прилягають до тіла в стані спокою. Представники інших груп комах мають типову будову средньогрудей, на тергіті якої помітні лише ямки для прикріплення крил[1]. Щиток у твердокрилих знаходиться між основами надкрил. Найбільшого розвитку щиток досягає в багатьох клопів (Heteroptera), у яких він покриває всю спинну частину черевця.

У складеному стані крила у жуків і клопів закривають майже всю верхню частину тіла, утворюючи механічний захист. У зв'язку з тим, що вони зміцнюють верхню (дорсальну) поверхню грудей і черевця, остання характеризується вираженою м'якістю і піддатливістю, порівняно з вентральною (нижньою). Лише в передніх відділах, в основі між крилами, на задньому боці средньогрудей зберігається ділянка з підвищеною щільністю, яку й називають щитком[1].

Щиток жуків являє собою невеликих розмірів трикутну пластинку, звернену своєю основою до голови і вершиною в бік черевця. Вершина щитка може бути гострою або закругленою. Додаткові утворення (волоски, вирости) на щитку зазвичай відсутні. У деяких випадках біля щитка є прещиткова борозенка, але зазвичай вона слабо виражена і важливим анатомічним утворенням не вважається[2].

Значно різноманітнішою є будова щитка у різних клопів — що менше розвинені крила, то більшу площу він займає у них[2]. Наприклад, самиці соснового підкорового клопа мають недорозвинені, укорочені надкрила, в основі яких і розташовується невеликий, але добре помітний щиток, а в шкідливої черепашки крила повністю редуковані, тому щиток у цього виду займає практично всю поверхню спинки[1].

Описана вище загальна схема будови щитка є характерною для більшості комах і є типовою. Однак, деякі групи відрізняються зміненим щитком.

Найяскравішим прикладом видозміни є щиток у щитівок — комах з малорухливим способом життя, які харчуються соком рослин. Сама назва «щитівки» вказує на наявність у цих комах описаної нижче особливості морфологічної будови щитка. У них щиток представлений не частиною зовнішніх покривів на дорсальній стороні тіла, а утворенням значно більших розмірів. У них щиток покриває всю спинну поверхню і деякою мірою також і нижню частину тіла. Він являє собою єдине утворення, продукт діяльності залоз кутикули, які виробляють особливу речовину, що твердне. Колір щитка у щитівок може бути різним, він буває забарвленим світло або темно, завжди є маскувальним[3][2].

Щиток є невід'ємною складовою частиною екзоскелету комах, виконуючи роль пасивного захисту внутрішніх органів. У жуків до внутрішньої поверхні щитка частково прикріплюється льотна мускулатура, тому в даної групи комах він також пов'язаний із забезпеченням можливості польоту[2].

• Щиток у представників різних рядів комах
• 
  =щиток напівтвердокрилих
• 
  =щиток двокрилих
• 
  =щиток твердокрилих
• 
  Scutellum=щиток мурашок

• Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. — 3-е издание., доп.— М.: Высш.школа, 1980. — 416 с.,ил..
• Васильев В. П., Лифшиц И. З. Вредители плодовых культур . — М. : Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1958. — 392 с. — ил.
• Захваткин Ю. А., Акарология — наука о клещах: История развития. Современное состояние. Систематика: Учебное пособие. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. — 192 с.
• Зенкевич Л. А. Жизнь животных. Энциклопедия в 6 томах. Т. 3 Пауки и насекомые. — М.: «Просвещение», 1969. — 637 с.
• Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии. — М. Л. Советская наука. 1949.—900 с., ил.
• Richards, O. W.; Davies, R.G. (1977). Imms' General Textbook of Entomology: Volume 1: Structure, Physiology and Development Volume 2: Classification and Biology. Berlin: Springer. ISBN 0-412-61390-5.