Юзеф Калужа

Юзеф Ігнацій Калужа (пол. Józef Ignacy Kałuża; 11 лютого 1896, Перемишль, Австро-Угорщина11 жовтня 1944, Краків, Генеральна губернія) польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника в «Краковії», гравець збірної, учасник олімпійських ігор, головний тренер збірної Польщі в 1932—1939 роках.

Юзеф Калужа
Юзеф Калужа
Юзеф Калужа у футболці «Краковії»
Особисті дані
Повне ім'я Юзеф Ігнацій Калужа
Народження 11 лютого 1896(1896-02-11)
  Перемишль, Австро-Угорщина
Смерть 11 жовтня 1944(1944-10-11) (48 років)
  Краків, Генеральна губернія
Зріст 166 см
Вага 68 кг
Прізвисько Пан професор[1][2]
Громадянство Австро-Угорщина
 Польща
Позиція нападник
Юнацькі клуби

1909—1911
1911—1912
«Полонія» (Краків)
РКС (Краків)
«Краковія»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1912—1931/ «Краковія» 97(84)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1921—1928  Польща 16 (7)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1927—1928
1930
1931
1932—1939
«Краковія»[3]
«Легія»[2][3]
 Польща
 Польща
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Народився 11 лютого 1896 року в Перемишлі, у родині з військовими традиціями. Його батько Анджей був офіцером австрійської армії. З 1903 року родина мешкала в Кракові[4].

За професією був учителем польської мови і літератури, також іноді займався журналістикою[1][5]. Освіту здобув у 1911-1915 роках в учительській семінарії Кракова. Строкову службу проходив в австрійській армії. Працював учителем у загальноосвітній школі на вулиці Гжегоржецькій[4]. В період керівництва збірної публікував статті та коментарі в краківській газеті «Raz, dwa, trzy»[4].

У футбол розпочав грати у дитячій школі перемиської «Полонії». Потім перейшов до Робочого клуб Кракова. З 1911 року футболіст Краковії[2].

Один з найкращих гравців довоєнної «Краковії»[5][6]. В її складі провів 404 матчі в різних турнірах. Відзначився у них 465 голами[1][6]. Дебютував за Краковію 7 квітня 1912 року. Останній раз зіграв у складі команди 25 травня 1931 року[7].

У складі збірної Польщі брав участь у 16 офіційних матчах (загалом, включаючи офіційно невизнані, в 21). Відхначився 7 (8) голами[1][3]. Забив перший м'яч національної збірної на території Польщі: 3 червня 1923 року в матчі з командою Югославії (1:2)[8].

Декілька разів протягом кар'єри намагався перейти на тренерську роботу. У 1922 році успішно завершив переговори з краківською «Віслою», але в підсумку залишився в «Краковії»[9], де був тимчасовим граючим тренером[3]. Також, паралельно з грою за Краковію був тренером у варшавській «Легії» в 1930 році[2][3].

По завершенні футбольної кар'єри, став тренером. У 1932 році був призначений тренером збірної Польщі[1]. Домігся зі збірною її перших великих успіхів, які до 1970-х років залишалися недосяжними. У 1936 році привів збірну Польщі до 4 місця на Олімпійських іграх в Берліні. Під його керівництвом збірна вперше пробилася на чемпіонат світу 1938 року. На посаді тренера провів останній передвоєнний матч збірної зі збірною Угорщини, віце-чемпіонами світу, виграний поляками з рахунком 4:2[1][3][5][10].

Під час війни один з небагатьох керівних діячів PZPN, які залишилися в Польщі[8]. Відповів відмовою на пропозицію про співпрацю з окупаційною адміністрацією[4][5].

Помер 11 листопада 1944 року в Кракові, після важкої хвороби, яка була викликана інфекцією[1]. Ліки (пеніцилін), яке могло б його врятувати, було недоступно полякам в окупованому Кракові[1][5][8]. Похований на Новому Підгірському кладовищі[7]. Його похорони стали масовою антинацистською маніфестацією[1][5].

Пам'ять

З 1946 року протягом декількох років розігрувався футбольний кубок ім. Юзефа Калужі між чемпіонами воєводств[6].

Ім'я Юзефа Калужі носить вулиця в краківському районі Блони, на якій стоїть стадіон клубу «Краковія». Також його ім'ям названа вулиця в Перемишлі, поруч зі старим стадіоном «Полонії» (Перемишль) (з'єднує набережну Вільсона й вулицю Спортивну)[7][8]. Також вулиця Юзефа Калужі є в подкраковской селі Тенчинок (між вулицями Замкова і Монджика)[11].

До 70-річчя від дня смерті футболіста (2014 рік) було прийнято рішення розпочати збір коштів на спорудження біля стадіону Краковії пам'ятника Юзефу Калужі[8][12][13].

Під час опитування уболівальників на честь 95-річчя спортивного клубу «Краковія» (різні види спорту) в 2001 році, був названий найкращим спортсменом «Краковії» за всю її історію[14].

Краківська загальноосвітня школа спортивного резерву носить імена Генріка Реймана та Юзефа Калужі[15].

Досягнення

Галерея

Примітки

Література

  • Mieczysław Szymkowiak. Młodość jest najpiękniejsza. «Historia polskiej piłki nożnej». 2, s. 5. Warszawa: TM-SEMIC sp. z o.o.. ISSN 340235.
  • Józef Hałys: Polska Piłka Nożna. Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1986, s. 906—908. ISBN 83-03-00804-8.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.