Юзеф Кустронь

Юзеф Кустронь народився 16 жовтня 1892 року в Стрию в родині Анджея та Магдалини (уроджена Федорик)[2]. Юність провів у Новому Сончі, де оселилася його родина. Закінчив гімназію ім. Яна Длугоша у Новому Сончі[3]. У 1910 році він почав вивчати право та філософію в Ягеллонському університеті в Кракові. У 1912 році вступив до Стрілецького союзу. Одночасно з навчанням в університеті він навчався і в Комерційній академії.

Після початку Першої світової війни він приєднався до польських легіонів і став командиром взводу 4-го батальйону 2-го піхотного полку, воював проти Росії . 29 жовтня 1914 року був важко поранений у битві під Молодківим. За це нагороджений орденом «Virtuti Militari» [2]. Після одужання повернувся на фронт. Цього разу він прийняв командування 2- ою ротою в 4-му піхотному полку. Воював біля Ясткова на Люблінщині та на Волині.[4] . Під час служби в легіонах йому було присвоєно звання прапорщика (29 вересня 1914 р.), підпоручника (5 листопада 1914 р.), поручника (25 червня 1915 р.) і капітана (1 листопада 1916 р.) [5] . Влітку 1917 року, після кризи присяги, був призваний в армію . З 1917 року брав активну участь у підпільній польській військовій організації . З 31 жовтня 1918 року брав участь у роззброєнні австрійських солдатів у Кракові.

3 травня 1922 року отримав звання підполковника з вислугою років, командував 33-й піхотний полк [6] . 10 липня 1922 року призначений командиром штабного батальйону 43-го піхотного полку в Дубно [7][7] . 18 листопада 1922 року він був переведений до 42-го піхотного полку в Білостокці на посаду заступника командира полку [8] . 18 січня 1925 року він був переведений до 55-го піхотного полку в м. Лешно на посаду командира полку [9]. 3 травня 1926 року отримав звання старшого полковника[10] . Під час травневого перевороту Кустронь не дозволив своєму полку йти на допомогу урядовим силам. 21 січня 1930 року він був призначений командувачем стрілецької дивізії 16-ї піхотної Поморської дивізії в Грудзендзі [11][11]. У жовтні 1935 року призначений командувачем 21-ї гірсько-піхотної дивізії в м. Бельську. Брав участь у взятті Заолжя з дивізією. Він отримав звання бригадного генерала 19 березня 1939 року.

Під час вересневої кампанії Юзеф Кустронь продовжував командувати 21-ою гірсько-піхотною дивізією, яка входила до складу оперативної групи «Бельсько» та армії «Краків». 16 вересня дивізія, намагаючись прорватися, вела запеклий бій під Олешицями зі значними силами німецької 45-ї піхотної дивізії. Навколо 14 год в лісі між Козеївкою та Улазовом він загинув під час спроби прорватися. Його поховали на полі бою. У 1953 році його могилу було перенесено до Нового Сонча.

• Лицарський хрест військового ордену Virtuti Militari (посмертно) [12] (1967) [2]
• Золотий хрест військового ордену Virtuti Militari (посмертно) [12] (1947) [2] .
• Срібний хрест військового ордену Virtuti Militari (1923 році)[12] [13]
• Хрест Незалежності [2]
• Офіцерський хрест ордена Polonia Restituta [13] [2]
• Хрест Хоробрих — тричі [13] [2]
• Золотий Хрест Заслуги — двічі (1928[14], 1938[15]) [2]
• Пам'ятна медаль за війну 1918—1921 років
• Медаль Десятиліття здобутої незалежності
• Значок за рани та травми
• Значок "За вірну службу"
• Державний спортивний значок[16]
• Командорський хрест ордена Корони (Румунія) [13]
• Командорський хрест ордена Білого орла (Югославія)[13]

У 2016 році три хрести Virtuti Militari, що належали генералу, були передані його родиною Музею польської армії у Варшаві [12] . Срібний хрест, за участь у війні 1919—1921 років, був на генералові під час загибелі. Німці зняли окривавлену прикрасу з форми та повернули дружині. Сліди крові на стрічці збереглися до наших днів[17] .

• Публікації Юзефа Кустрона на Polona.pl