Юзеф Чайковський

Юзеф Чайковський (пол. Józef Czajkowski, 27 березня 1872, Варшава — 27 липня 1947, там само) — польський архітектор, живописець, педагог.

Юзеф Чайковський
Ольга Бознанська. Портрет Юзефа Чайковського. 1894
Народження 27 січня 1872(1872-01-27)
Смерть 27 липня 1947(1947-07-27) (75 років)
там же
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна
(підданство)		  Польща
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник, архітектор
Заклад Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
 Юзеф Чайковський у Вікісховищі

Біографія

Народився у Варшаві. Навчався у Мюнхені і Парижі. Був доцентом на кафедрі архітектури інтер'єрів Академії мистецтв у Кракові у 1913–1920 роках. У 1916/1917 роках викладав рисунок, заміняючи професора Кунзека. Згодом був професором на факультеті образотворчого мистецтва у Вільні. Від 1922 року професор надзвичайний ужиткового мистецтва у варшавській Школі образотворчого мистецтва. Був одним із засновників Варшавської академії мистецтв. Співзасновник товариства «Польське ужиткове мистецтво» (пол. Polska Sztuka Stosowana). У 1930–1935 роках був членом ради варшавського Інституту пропаганди мистецтва.[1] Прихильник «стилізаційно-декораційного» напрямку у живописі. Входив до складу журі конкурсу проектів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні (1909)[2], розписів вірменської катедри у Львові (1910).[3] Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).[4] Працював при організації архітектурної виставки 1912 року у Кракові. Входив до виконавчого комітету виставки.[5] 30 жовтня 1938 року вийшов на пенсію. Того ж року відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі за мистецьку діяльність.[6] Помер у Варшаві.

Архітектурні роботи
  • Проект костелу у стилі «свойському» для села Орлув-Муровани Люблінського воєводства. Призначений для конкурсу 1910 року. Призових місць не здобув. Співавтор Тадеуш Стриєнський.[7]
  • Проект вілли як польського павільйону для ювілейної міжнародної виставки у Римі 1910 року. Здобув друге місце на відбірковому конкурсі.[8]
  • Головний павільйон Виставки архітектури та інтер'єрів в садовому оточенні у Кракові 1912 року. Співавтор Людвік Войтичко. Там же літній театр із кафе та рестораном в єдиній споруді, декорованій за проектом Кароля Фрича. Підміська вілла з оточенням. Інтер'єри вілли влаштовані теж частково за проектом Чайковського. Павільйон оркестру. Чайковський також виконав макет обкладинки каталогу виставки.[9]
  • Проект регуляції (генерального плану) Кракова. На конкурсі 1910 року здобув перше місце. Співавтори Владислав Екельський, Тадеуш Стриєнський, Казімеж Вичинський і Людвік Войтичко.[10]
  • Технічно-промисловий музей у Кракові на вулиці Смоленськ, 9 (1908–1914, співавтор Тадеуш Стриєнський). Чайковський був автором фасаду.[11]
  • Проект регуляції вулиці Вольської у Кракові. Виконаний для конкурсу 1914 року. Не здобув призових місць, але був придбаний журі.[12]
  • Проект польського павільйону на міжнародній виставці у Парижі 1924 року. Був одним з шести придбаних комісією польського відділу.[13]
  • Польський павільйон на міжнародній виставці декоративного мистецтва в Парижі 1925 року. Будувала фірма С. Гостинського з Варшави. Скульптурне оздоблення Генрика Куни. Сграфіто Войцеха Ястшембовського. Меблі та інші деталі інтер'єру за проектом Кароля Стриєнського.[14] Спорудженню передував конкурс 1923 року, на якому проект Чайковського отримав одну з чотирьох рівноцінних нагород.[15]
  • Ескіз тимчасового виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва на вулиці Крулевській у Варшаві. Створений для закритого конкурсу 1931 року серед чотирьох претендентів. Не був прийнятий до реалізації.[16]
  • Проект оселі в Опіногруді.[17]
  • Проекти кількох комплектів меблів, реалізовані не пізніше 1925 року. Зберігаються у Краківському промисловому музеї.[18]

Примітки
  1. Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 223.
  2. Konkursy // Architekt. — 1909. — № 12. — S. 220.
  3. Rozstrygnięcie konkursu ścisłego na dekorację katedry ormiańskiej we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 5. — S. 86.
  4. Drobne wiadomości // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 63.
  5. Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87.
  6. Monitor Polski. — 10 listopada 1938. — № 258. — S. 2.
  7. Konkurs na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 62, 64, 65.
  8. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 70; Architekt. — 1910. — № 5. — Tabl. 14; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5.
  9. Kronika // Tygodnik Mieszczański. — 30 czerwca 1912. — № 27. — S. 4; K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 527; R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6-7. — S. 62-63, 67, tabl. 17-20; Architekt. — 1912. — № 8. — S. 78—80, tabl. 25; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88.
  10. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, Tabl. 16—17, 24; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
  11. Kronika // Architekt. — 1914. — № 1—2. — S. 18; Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 125. — ISBN 83-08-02087-9.
  12. Protokół sądu konkursowego // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 95, tabl. 21, 23.
  13. Nauka i sztuka // Słowo Polskie. — 30 czerwca 1922. — № 143. — S. 5; Polska na wystawie międzynarodowej w Paryżu 1924 r. // Architekt. — 1922. — № 3—4. — S. 31.
  14. Architekt. — 1925. — № 5; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 43—45.
  15. Konkursy // Architekt. — 1923. — № 4. — S. 36.
  16. Sprawozdanie z działalności… — S. 219.
  17. Krajewski K. Mała encyklopedia architektury i wnętrz. — Wyd. drugie, zmienione i poprawione. — Wrocław, Warszawa, Kraków: Zakład narodowy im. Ossolińskich, 1999. — S. 280.
  18. Rzeczy Piękne. — 1925. — № 4. — Tabl. VII, VIII.

Джерела
  • Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 52, 125. — ISBN 83-08-02087-9.
  • Źrόdła do dzlejόw sztuki polskiej, tom XIV: Materialy do dziejów Akademii sztuk pięknych w Krakowie, 1895—1939. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 1969. — S. 181.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.