Юйлунсюешань

Юйлунсюешань (спрощ.: 玉龙雪山; кит. трад.: 玉龍雪山; піньїнь: Yùlóng Xuěshān, англ. Jade Dragon Snow Mountain) — гірський масив у Східній Азії, який складається з 13 піків. Найвищий пік Шанзідоу має висоту 5596 метрів. Розташований у провінції Юньнань, на півдні Китайської Народної Республіки.

Юйлунсюешань
кит. 玉龙雪山
Юйлунсюешань
Юйлунсюешань
Країна  Китай,
провінція Юньнань
Регіон Східна Азія
Система Сино-Тибетські гори
Тип гора
Висота 5596 м[1][2]
Висота відносна 3202 м[1][2] (71-ше місце у світі)
Ізоляція 140 км → Ямбейянґ (5958 м)[2]
Список
Перше сходження 8 травня 1987 (Філ Перальта-Рамос, Ерік Перльман)
Маршрут східна сторона: сніжний/скельний підйом
Ідентифікатори і посилання
peakbagger.com 10596
Юйлунсюешань
Юйлунсюешань (Китайська Народна Республіка)
Юйлунсюешань
Юйлунсюешань (Тибетське плато)
 Юйлунсюешань у Вікісховищі

Географія
Вид на масив Юйлунсюешань з озера «Басейн Чорного дракона»

Пік Шанзідоу розташований у південній частині гірського масиву Юйлунсюешань (піньїнь: Yùlóng Xuěshān — укр. «Снігова вершина гори Нефритового дракона»), який в свою чергу знаходиться у національному парку «Три паралельні річки», на території міського округу Ліцзян, в північно-західній частині провінції Юньнань, на півдні Китаю, за 15 км на північ від міста Ліцзян, і близько 360 км на північний захід від столиці і найбільшого міста провінції — Куньмін. Північно-західні схили масиву разом з масивом гори Хабасюешань (5396 м) формують ущелину «Тигра, що стрибає», якою протікає річка Янцзи, у своєму верхів'ї.

Абсолютна висота найвищого піку Шанзідоу — 5596 м над рівнем моря. Відносна висота — 3202 м[1]. За цим показником вона займає 71-ше місце у світі. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Ямбейянґ (5958 м), становить 139,98 км.

Сади озера «Басейн Чорного дракона» в околицях міста Ліцзян і вид на гірський масив Юйлунсюешань відзначений як один з найкращих краєвидів Китаю[3].

Історія дослідження

Пік Шанзідоу був підкорений тільки один раз[4], 8 травня 1987 року, американською експедицією[5]. В команду альпіністів входили Філ Перальта-Рамос та Ерік Перльман. Їм довелося здолати засніжені ущелини, вапнякові схили головної стіни, лавинонебезпечні ділянки, з рідкими ділянками для захисту та відпочинку. Альпіністи оцінили максимальну технічну складність маршруту класом 5.7.

Австро-американський ботанік і дослідник Джозеф Рок провів багато років життя в безпосередній близькості від гори, багато писав про цей регіон і населення, яке його населяє. Пізніше, свою подорож в околицях гори описав письменника Брюс Чатвін, опублікувавши матеріали у статті в Нью-Йорк Таймс[6], згодом використав ці матеріали у книзі під назвою «Що я тут роблю?». Стаття Чатвіна надихнула багатьох інших мандрівників, в тому числі Майкла Пеліна, щоб відвідати цей регіон.

Галерея

Юйлунсюешань — «Снігова вершина гори Нефритового дракона»

Див. також

Примітки
  1. "China III - Sichuan and Yunnan Provinces" на Peaklist.org (англ.)
  2. Yulongxue Shan, China. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 28-04-2017.
  3. AAAAA Scenic Areas. China National Tourism Administration. 16 листопада 2008. Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 03-05-2017.
  4. Tamotsu Nakamura, "East of the Himalaya", American Alpine Journal, 2003, p. 146. (англ.)
  5. Eric S. Perlman, "Yulong Shan", American Alpine Journal, 1988, p. 265. (англ.)
  6. Chatwin, Bruce. "In China, Rock's Kingdom", Нью-Йорк Таймс, 16 березня 1986, (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.