Юліана цу Штольберг

Юліана народилась 15 лютого 1506 року в замку Штольбергів в горах Гарцу. Була п'ятою дитиною та другою донькою в родині графа Штольберг-Хонштайна Бодо VIII та його дружини Анни Еппштайн-Кьонігштайн. Своє ім'я отримала на честь популярної місцевої святої Юліани Нікомідії, яка загинула під час гонінь християн Діоклетіаном. Мала старших братів Вольфганга, Бодо та Людвіга й сестру Анну. Згодом родина поповнилася вісьмома молодшими дітьми.

Батько у 1511 році став володарем Вернігероде. Дитинство та юність Юліани пройшли у замках Штольберг, Хойнштайн та Вернігероде. Виховувалась дівчинка у реформатській вірі. У 13 років її разом з кількома братами та сестрами відправили у гори Таунус до двору бездітного дядька Ебергарда Кьонігштайна для здобуття подальшої освіти.

У віці 17 років була видана заміж за 22-річного графа Ганау-Мюнценберга Філіпа II. Весілля пройшло 9 червня 1523 року. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

• Рейнгард (10—12 квітня 1524) — прожив 2 дні;
• Катаріна (1525—1581) — дружина графа цу Від-Рункель Йоганна IV, мала семеро дітей;
• Філіп (1526—1561) — граф Ганау-Мюнценбурга у 1529—1561 роках, був одружений із пфальцграфинею Єленою Зіммерською, мав п'ятеро дітей;
• Рейнгард (1528—1554) — одруженим не був, дітей не мав;
• Юліана (1529—1595) — була двічі одружена, мала трьох дітей від першого шлюбу.

Мешкало сімейство переважно у замку Ганау, який у 1528 році граф узявся укріплювати. Також у їхньому володінні перебував замок Віндекен. Філіп помер молодим навесні 1529 року. Наступного дня після його похорону графиня народила молодшу доньку.

У віці 25 років Юліана вийшла заміж вдруге за 44-річного графа Нассау-Ділленбурга Вільгельма, на прізвисько Багатий, який овдовів тим же місяцем, що й вона. Брат нареченого Генріх пропонував йому кандидатури принцес Лотарингії, Саксонії та Вюртембергу, однак Вільгельм обрав Юліану, яку знав більше десяти років та яку називали Прекрасною Графинею.[1] Весілля пройшло 20 вересня 1531 у Верхньому замку Зігена. У нареченого від першого шлюбу залишилась донька. Юліана зі своїми дітьми переїхали до них у Ділленбург. У подружжя народилося дванадцятеро спільних дітей:

• Вільгельм (1533—1584) — принц Оранський у 1544—1584 роках, штатгальтер Голандії та Зеландії у 1579—1584 роках, був чотири рази одруженим, мав шістнадцятеро дітей;
• Германна (1534—пом. молодою) — одружена не була, дітей не мала;
• Йоганн (1536—1606) — граф Нассау-Ділленбурга у 1559—1606 роках, був тричі одруженим, мав численних нащадків;
• Людвіг (1538—1574) — одруженим не був, дітей не мав;
• Марія (1539—1599) — дружина графа ван дер Берга Вільгельма IV, мала шістнадцятеро дітей;
• Адольф (1540—1568) — граф фон Нассау, одруженим не був, дітей не мав;
• Анна (1541—1616) — дружина графа Нассау-Вайльбурга Альбрехта, мала чотирнадцятеро дітей;
• Єлизавета (1542—1603) — дружина графа Сольмс-Браунфельса Конрада, мала чотирнадцятеро дітей;
• Катерина (1543—1624) — дружина графа Шварцбурга-Арнштадта Гюнтера XLI, дітей не мала;
• Юліана (1546—1588) — дружина графа Шварцбурга-Рудольштадта Альбрехта VII, мала десятеро дітей;
• Магдалена (1547—1633) — дружина графа Гогенлое-Вайкерсгайм Вольфганга, мала п'ятнадцятеро дітей;
• Генріх (1550—1574) — одруженим не був, дітей не мав.

Також Вільгельм був графом Катценельнбогена та Діца. Хоча він входив до Шмалькальденської ліги, воювати проти імператора відмовився, що дозволило йому уникнути суду. Помер восени 1559 року.

Збереглися численні листи Юліани до синів, де вона наставляє їх на шлях доброчесного життя та віри в бога замість розпусти та пияцтва.[2] Графиня користувалася величезною пошаною у колі родини. Була відома своїм благочестям.[1]

В останні роки багато хворіла. За два дні до смерті зізнавалася, що з нетепінням чекає кінця. Померла у віці 74 років у Ділленбурзькому замку. Була похована у євангелічній церкві Ділленбурга.

• У 1930 році в Гаазі було відкрито пам'ятник графині Юліані та її п'яти синам від другого шлюбу. Висота монумента становить 6.5 метрів.
• На честь 500-річчя від дня народження Юліани на її честь було названо сорт троянд.[3][4]

• Adrian Willem Eliza Dek: De Afstammelingen van Juliana van Stolberg tot aan het jaar van de vrede van Munster (= Spiegel der historie. ZDB-ID 428272-3). De Europese Bibliotheek, Zaltbommel 1968.
• Reinildis van Ditzhuyzen: Deine getreuwe muter allezeit. Juliana von Stolberg. 1506—1580. Aschendorff, Münster 2006, ISBN 3-402-00236-1.
• Pierre Even: Dynastie Luxemburg-Nassau. Von den Grafen zu Nassau zu den Großherzögen von Luxemburg. Eine neunhundertjährige Herrschergeschichte in einhundert Biographien. Schortgen, Luxemburg 2000, ISBN 2-87953-600-6, стор. 94.
• Eduard Jacobs: Juliana von Stolberg, Ahnfrau des Hauses Nassau-Oranien. Nach ihrem Leben und ihrer geschichtlichen Bedeutung dargestellt. Hendel, Wernigerode u. a. 1889.
• Monika Lücke, Claudia C. Hennrich: Juliana — eine «Oranierin» aus Stolberg im Harz. Stolberger Geschichts- und Traditionsverein, Stolberg (Harz) 2006, ISBN 3-928466-78-X.

• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Юліани цу Штольберг (англ.)
• Генеалогія Філіпа Нассау-Мютценберзького (англ.)
• Генеалогія Вільгельма Нассау-Ділленбурзького (англ.)