Юраш Андрій Васильович

Андрій Васильович Юраш (нар. 17 січня 1969(19690117); Шпола Черкаської області) — український релігієзнавець, політолог, експерт з питань державно-церковних взаємин, соціології та географії релігії, східної християнської традиції, державної етнополітики, прав національних меншин; доцент Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (2014—2020 рр)[1].

Юраш Андрій Васильович
Народився 17 січня 1969(1969-01-17) (53 роки)
Шпола, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність політолог, релігієзнавець, дипломат
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь кандидат політичних наук
Вчене звання доцент
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Діти Юраш Святослав Андрійович

З 14 грудня 2021 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані[2].

Біографія

1986 року закінчив Шполянську середню школу № 1, отримавши «золоту медаль». Також закінчив Шполянську школу мистецтв за класом фортепіано.

Закінчив з відзнакою у 1992 році факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

1 грудня 1992 року зарахований на посаду викладача-стажиста кафедри теорії і практики журналістики.

З 1995 року — переведений на посаду асистента цієї ж кафедри.

З 1993 по 1996 виконував обов'язки заступника декана факультету журналістики з навчально-виховної роботи.

З 1 вересня 1999 року працює на кафедрі радіомовлення і телебачення.

1996 року він вступив до Національної спілки журналістів України.[3]

Від 1997 року є членом Всеукраїнської асоціації релігієзнавців (від 2007 року — член правління), став одним із засновників Міжнародної Асоціації з Вивчення Релігії у Центральній та Східній Європі (ISORECEA).[3]

У 2007 році був запрошений до членства у Міжнародній редакційній раді часопису «Релігія, держава і суспільство», що виходить у видавництві Routledge, Taylor & Francis Group (Оксфорд, Велика Британія).[4]

Розпорядженням Глави Секретаріату Президента України від 9 березня 2006 року Андрій Юраш був призначений членом Робочої групи з питань свободи віросповідань при Президентові України.

Відповідним розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 12 і 29 липня 2011 року він був визначений членом Громадської гуманітарної ради при обласній державній адміністрації.

Загалом Андрій Юраш взяв участь у більш як 50-ти міжнародних та 10-ти всеукраїнських конференціях та семінарах, які проходили в Україні, Грузії, Росії, Польщі, США, Хорватії, Чехії, Туреччині, Литві, Угорщині, Німеччині, Словаччині.[5]

Родина

Батько — Василь Устимович Юраш, живе разом з сім'єю сина.[6]

Дружина, Діана Іванівна Юраш, кінопродюсерка, продюсерка та директор компанії DZIDZIOFILM, керівник Асоціації гравців у покер[7], член Української кіноакадемії[8].

Андрій Юраш має трьох синів.

Старший син, Святослав Юраш (нар. 1996), 2014 року очолював пресцентр Євромайдану.[9][10] Кавалер ордену «За заслуги».[11] У серпні 2019 року став наймолодшим в історії Народним депутатом України[12][13]. Член партії «Слуга народу»[14].

З дружиною Діаною виховують двох молодших синів — Максиміліана (2006) та Антонія-Франца (2010).[6]

Див. також

Примітки
  1. Відомий релігієзнавець очолив департамент у справах релігій і національностей Мінкультури
  2. Указ Президента України від 14 грудня 2021 року № 654/2021 «Про призначення А.Юраша Надзвичайним і Повноважним Послом України у Ватикані»
  3. Андрій Юраш: Блоги автора. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2020.
  4. 2013 ISSN 2078—1911. ТЕЛЕ- ТА РАДІОЖУРНАЛІСТИКА. 2013. Випуск 12. С. 43–44 TV AND RADIO JOURNALISM.
  5. http://old.journ.lnu.edu.ua/vypusk7/n12/tv12-08.pdf
  6. Андрей Юраш
  7. Керівник Юраш Діана Іванівна // Каталог власників та директорів компаній / Ю /, youcontrol
  8. Список членів Української кіноакадемії. Українська кіноакадемія (UA). 2021. Процитовано 20.01.2021.
  9. EuroMaidanPR volunteers say they work to counter government lies - Feb. 07, 2014. KyivPost. 6 лютого 2014. Процитовано 5 серпня 2019.
  10. The Drab Ukrainian Office Block That Birthed a Revolution. Narratively (амер.). 18 лютого 2016. Процитовано 5 серпня 2019.
  11. Указ Президента України від 20 лютого 2019 року № 39/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. Наймолодшим депутатом Верховної Ради може стати львів'янин tvoemisto.tv (25 липня 2019)
  13. Верховна Рада у цифрах: Рекорди і цікавинки нового парламенту; depo.ua, 24 липня 2019.
  14. Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.