Юркове (селище)
Юркове — селище в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Боровиківській сільській раді. Населення — 306 чоловік.
| селище Юркове | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Код КОАТУУ: | 7121280802 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1920 рік |
| Населення | 306 (2001)[1] |
| Площа | 1,4546 км²[2] |
| Густота населення | 210,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20215 |
| Телефонний код | +380 4740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′32″ пн. ш. 31°09′52″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
199 м[3] |
| Водойми | 3 ставка |
| Відстань до обласного центру | 71,6 (фізична) км[4] |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Рада | Боровиківська сільська рада |
| Адреса ради | с. Боровикове, |
| Карта | |
  Юркове | |
 Юркове | |
| |
Історія
Село було створено у 1920 році.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
В 1933 році в Юрковому створено колгосп «Імені 15-річчя ВЛКСМ» — голова С. Г. Гуденко, в післявоєнні роки колгосп очолював голова Жужукало. В 1950—1951 роках колгосп було об'єднано з колгоспом села Боровикове в один — імені Калініна.
У 1978 році в селищі встановлено пам'ятний знак «Жертвам фашизму».
Сучасність
У селі функціонують, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, ряд магазинів, бібліотека, поштове відділення, телефонна станція на 50 номерів.
Персоналії
В селищі народились:
- В. Д. Іваненко — генерал-майор юстиції;
- В. С. Чечіль — генерал-майор міліції;
- Ольга Чайка — поетеса.
- Симоненко Тетяна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, завідуюча кафедрою Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького.
Тарас Шевченко бував у цьому селі в дитинстві. Він згадував цей хутір під назвою Юрків Хутір у поемі «Гайдамаки» та в своїх «Приписах» до цієї поеми: «між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху Юрків хутір».