Юрій Жаткович

Народився в родині учителя. Навчався в Ужгородській і Велико-Варадинській гімназіях, 1881 р. закінчив Ужгородську богословську семінарію. Служив священником у селах Великий Раковець, Іза, Стройне. Писав угорською мовою та язичієм. Вивчав церковну історію й етнографію Закарпаття.

За працю «Влияние ягерских епископов и борьба против него в Мукачевской епархии» був обраний членом Мадярського історичного товариства (1884 р.). Друкувався у «Листку», «Місяцесловах» (Ужгород), «ЗНТШ» (Львів) та в угорській періодиці, сам редагував часопис «Русинъ». Автор першого в Угорщині «Короткого нарису української літератури» та «Короткої історії руської літератури до татарської навали».

Переклав угорською мовою окремі твори М. Вовчка (1897 р.), Ю. Федьковича (1898 р.), І. Франка (1902 р.), відомий протест західно-українських культурних діячів «І ми в Європі» (1896 р.), на українську мову з угорської «Меморіал Е. Егана. Економічне становище руських селян в Угорщині» (Львів, 1901 р.).

Підручники Жатковича для закарпатських українських шкіл було заборонено; лише три з них (з географії, історії та суспільних наук )14 разів перевидавалися словацькою мовою. Багато творів Жатковича лишилися неопублікованими.

Був лідером руху народовців Закарпаття початку ХХ ст. За спілкування з видатним українським вченим Володимиром Гнатюком угорська влада всіляко утискала Юрія Жатковича, намагалася інкримінувати йому участь у російській пропаганді, і він змушений був писати два протоколи-пояснення з цього приводу: 27 січня та 17 березня 1903 р.[1]

• Князь Федор Корятович. «Листок», 1891, № 12
• Замітки етнографічні з Угорської Руси // Етнографічний збірник, т. 2. Львів, 1896
• Нарис історії Грушівського монастиря на Угорській Русі // Місяцеслов на 1906 р. Ужгород, 1905
• Мадярські переклади творів Івана Франка // Привіт Іванові Франкові в сорок-літє його письменської праці. Львів, 1916
• Короткий нарис малоросійської літератури (Уривок) // Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964
• Этнографическій очерк угро-русских. «Новини Закарпаття», 1993, 27 трав., 2 груд.
• Весілля. «Carpatica—Карпатика», 1999, вип. 6.

• Герасимова Г. П. ЖАТКОВИЧ Юрій-Кальман. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
• Гнатюк В. Мадярська свобода // Лїтературно-Науковий Вістник, — т. 32, — кн. 11. — Львів 1905, — С. 143—154.
• Гнатюк В. М. Юрій ЖатковиЧ // ЛНВ. — 1904. — т. XXVIII. — кн. 10—12.
• Данилюк Д. Д. Жаткович Юрій-Кальман Юрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 509—510. — ISBN 978-966-02-5720-7.
• Лелекач М. М., Гарайда І. А. Загальна бібліографія Підкарпаття. — Ужгород, 1943.
• Мазурок О. С. Юрій Жаткович як історик та етнограф Угорської Руси // Український історик. — 1993. — т. 30. — № 116—119.
• Микитась В. Л. З ночі пробивалися… — Ужгород, 1977.
• Пагиря В. «Я світ узрів під Бескидом…»: Сторінки історії. — Ужгород, 1993.
• Його ж. Подвижник національної науки і культури: До 140-річчя від дня народж. Ю. Жатковича // Календар «Просвіти» на 1995 р. — Ужгород, 1995.
• Хланта І. Літературне Закарпаття у XX ст. — Ужгород, 1995.
• Перфецкий Е. Обзор угрорусской историографии. «Известия отделения русского языка и словесности Императорской АН», СПб., 1914, кн. 1; Юрий Жаткович // Календарь «Унио» на 1921 г. — Ужгород, 1920.

• Ю. Жаткович — етнограф, історик, перекладач

1. Володимир Гнатюк. Мадярська свобода // Лїтературно-Науковий Вістник, — т. 32, — кн. 11. — Львів 1905, — С. 149—150.