Юхно Іван Олександрович

До школи пішов 1944. Навчався у рідному селищі. Після закінчення 7 класів пішов навчатися до ФЗУ (фабрично-заводські училища) на спеціальність токаря.

1955–1958 відбував службу в Середній Азії.

Після армії жив у с. Піщане Кременчуцького району, де працював слюсарем і водночас навчався у вечірній школі. Далі — Полтавський педінститут, історичний факультет.

Будучи студентом одружився з однокурсницею.

Після закінчення інституту  — на Хмельниччині, через рік повернувся до Полтавщини, де працював у Семенівській школі учителем історії.

1969  — переїхав до Краснокутську, де працював у редакції газети «Червоний промінь», також в освітніх закладах, займався реставраційною й краєзнавчою роботою.

Автор передмови до історичної повісті С. Д. Бабакова «Краснокутська трагедія», де автор змалював події квітня 1921 р., пов'язані з рейдом махновської групи під керівництвом Ф. Ю. Щуся теренами Краснокутщини. Завдяки Івану Олександровичу, Бабаков поліпшив повість тим, що прибрав комуністичну патетику.

Іван Олександрович свого часу здружився з родиною Войцеховичів. Він же був ініціатором перепоховання тіла В. О. Войцеховича з Байкового цвинтаря в рідному Краснокутську.

Ініціював створення в Краснокутську музею Войцеховича, але не отримав приміщення. Зібрані унікальні предмети-експонати, які Іван Олександрович передав на зберігання в школі, щезли.

1998  — оселився на Полтавщині в селищі Новоселівка, де мешкає донині.

• «Край мій краснокутський»  — 2003. (історичний нарис)

• «Край наш краснокутський»  — 2008 (доповнений нарис у співавторстві з М. Ф. Куксою).

• «Мистецтво Слобожанщини»