Краснокутський район

Клімат Краснокутського району помірно континентальний. Зима починається в середині листопада. І тоді переважає хмарна погода, відносна вологість збільшується до 80-90 %. Сніговий покрив зберігається в середньому 100–110 днів. Взимку випадає близько 20-25 відсотків річної кількості опадів, переважно — сніг. Зима з частими відлигами, інколи настільки інтенсивними, що поверхня землі залишається взагалі без снігу. Найхолодніший місяць — січень. Його абсолютний мінімум — 40 °C.

Весна починається в останніх числах березня. У квітні можливе пониження нічної температури до — 10-15 °С. Бувають снігопади. Весна часто затяжна і супроводжується поверненням холоду.

Літо починається всередині травня. Воно тепле, помірне, інколи — жарке, з невеликими опадами. Найтепліший місяць — липень. Максимальна температура +39 °C.

У давні часи по території району проходив відомий Муравський шлях, по якому татари переганяли полонених людей на південь, у Кафу.

Центр району — селище Краснокутськ — одне з найстаріших населених пунктів Слобідської України. Перша згадка про тоді ще Красний Кут відноситься до середини XVII століття. Красний Кут означає «мальовничий куток», «прекрасна сторона». Він був заснований, як один з опорних пунктів захисту кордонів Російської імперії від нападів татар.

У 1651 році, після битви під Берестечком, група переселенців з Задніпрянщини й козаки Корсунського полку оселилися під захистом лісів на пагорбах вздовж річки Мерла. Ця дата вважається датою заснування Краснокутська.

Козаки Краснокутської сотні брали участь у походах 1687 і 1689 років проти кримських татар, а в 1695-96 роках — в Азовських походах російського царя Петра І. У 1709 році по річці Мерла проходила бойова лінія шведських і російських військ. Неподалік від Краснокутська (поблизу села Городнє) відбулась битва росіян зі шведами.

Після ліквідації полкового розмежування Слобожанщини Краснокутськ став центром Краснокутського комісарства Ахтирської провінції Слобідсько-Української губернії. У 1773 році в селищі налічувалися 4134 мешканця, в тому числі 3741 військовий обиватель, 170 підданих. Понад 200 осіб належало до привілейованих станів (військові, військові у відставці, колишня козацька старшина та інші)[2].

Після створення у 1780 році Харківського намісництва Краснокутськ був центром повіту. У 1796 році він став позаштатним містом Богодуховського повіту Слобідсько-Української (з 1835 року — Харківської) губернії.

21 вересня 1781 року сенат Російської імперії затвердив герб Краснокутська, на зеленому полі якого зображено ріг достатку з плодами і квітами та Меркуріїв жезл, що символізував торгівлю і процвітання, а на срібному — сім черешень, що означали садівництво, бо основним заняттям жителів Краснокутська було саме садівництво та сільське господарство.

Герб Краснокутська 1781 р.

У пореформений період, особливо наприкінці XIX століття, навколо Краснокутська виникло кілька великих економій капіталістичного типу, провідною культурою в яких були цукрові буряки.

Краснокутський район був створений у серпні 1923 року відповідно до адміністративно-територіального поділу із Краснокутської, Козіївської, Пархомівської, Качалівської і Мурафської волостей. У повоєнні роки до його складу увійшли села Колонтаїв, Любівка, Костянтинівка, Котелевка, Слобідка, Каплунівка, Рябоконеве та інші населені пункти.

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 11 сільських рад, які об'єднують 66 населених пунктів (2 смт та 64 сільські населені пункти) та підпорядковані Краснокутській районній раді[4].

Місцеві ради:

Населення Краснокутського району (станом на 1 грудня 2004 року) — 31,354 тисяч осіб. У тому числі:

• міського — 9 636 тисяч осіб;
• сільського — 21 718 тисяч осіб.

Чоловіків — 14 605 осіб (або 45,2 % від загальної чисельності). Жінок — 17 706 осіб (або 54,8 % від загальної чисельності).

В районі мешкає 10375 пенсіонерів (або 33 % наявного населення), з них:

• за віком — 9640 осіб (або 92,9 % від загальної кількості пенсіонерів);
• за інвалідністю — 1312 осіб (включаючи військовослужбовців).

Щільність населення по району — 30,1 осіб на 1 км². Рівень народжуваності (на 1 тис. населення) — 8,9 осіб. Рівень смертності (на 1 тис. населення) — 25 осіб.

Краснокутський район відноситься до районів аграрного типу, спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції.

Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) — 75 158 га. Із них:

• рілля — 62 955 га,
• зрошувальні землі — 1 070 га,
• сади — 1 099 га,
• пасовища — 5 515 га,
• сіножаті природні — 4 518 га,
• листяні та хвойні дерева — 18 000 га.

Сільськогосподарських підприємств в районі — 31, а фермерських господарств — 64.

У структура сільськогосподарського виробництва на рослинництво припадає 89,9 %, на тваринництво — 10,1 %. Основний напрямок виробництва у рослинництві — вирощування зернових і технічних культур.

Основні напрямки виробництва у тваринництві:

• вирощування великої рогатої худоби м'ясо — молочного напрямку;
• свинарство;
• птахівництво.

Промислових підприємств районі 5 (на самостійному балансі, без підприємств малого бізнесу):

• Дублянський спиртзавод;
• ЗАТ «Краснокутський маслозавод»;
• ТОВ «Козіївське»;
• Водоканалізаційна дільниця;
• ТОВ «Мурафський цукровий завод».

В Краснокутському районі є 56 закладів культури.

На території району діє 5 релігійних громад:

На території району встановлено 3 пам'ятники Леніну і 40 пам'ятників радянським воїнам, загиблим на фронтах Другої світової війни. В районному центрі споруджений Меморіал Слави з вічним вогнем та встановлений на постамент літак (у 1981 році) — на 50-ліття першого випуску курсантів колишнього Краснокутського авіаційного технікуму. У 2001 році в центрі Краснокутська було встановлено пам'ятний знак засновнику селища, полковнику козацького Корсунського полку Івану Штепі.

• Краснокутський дендропарк — с. Основинці, Краснокутська дослідна станція садівництва, Краснокутський район
• Наталіївський парк — селище Володимирівка, Краснокутський район
• Спаська церква — селище Володимирівка, Краснокутський район
• Слобожанський національний природний парк - природоохоронна територія
• Пархомівський історико-художній музей — с. Пархомівка, Краснокутський район
• Пам'ятки археології Красноградського району
• Пам'ятки історії Красноградського району
  • Пам'ятний знак на честь воїнів, загиблих в Полтавській битві — біля с. Городнє

• Краснокутськ
• Краснокутський дендропарк
• Краснокутська дослідна станція садівництва
• Краснокутське газоконденсатне родовище
• Краснокутська центральна районна бібліотека

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Краснокутського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,32% (проголосували 12 112 із 22 715 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,24% (5 601 виборців); Михайло Добкін — 14,56% (1 763 виборців), Юлія Тимошенко — 12,38% (1 500 виборців), Олег Ляшко — 7,85% (951 виборців), Сергій Тігіпко — 4,66% (564 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31% (522 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,56%.[7]

• Харківська обласна державна адміністрація. Довідка-презентація Краснокутського району
• Краснокутський портал
• Історія Краснокутська та Слобожанщини
• Краснокутська фотогалерея
• Віртуальна прогулянка Краснокутським районом
• Історичні карти місцевості

Сумська область (Охтирський район)	Сумська область (Великописарівський район)	Богодухівський район
Полтавська область (Котелевський район)		Богодухівський район Валківський район
Полтавська область (Котелевський район)	Полтавська область (Чутівський район)	Коломацький район