Ющенко Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Ю́щенко (2 грудня 1869, хутір Водотеча поблизу Глухова Чернігівської губернії, нині Сумської області — 13 червня 1936, Харків) — український психіатр. Дійсний член АН УРСР (з 1934).
| Ющенко Олександр Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада (2 грудня) 1869 Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер |
13 червня 1936 (66 років) Харків, Українська СРР, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія - УНР - апатрид - СССР |
| Діяльність | психіатр |
| Галузь | психіатрія і біохімія |
| Alma mater | Військово-медична академія імені С. М. Кірова, медичний факультет Харківського університетуd і ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Ковалевський Павло Іванович, Бехтерєв Володимир Михайлович і Марселі Ненцький |
| Відомі учні | Q4205442? |
| Заклад | Харківський університет, Імператорський Варшавський університет, St. Petersburg Psychiatric Hospital № 3 named after I. I. Skvortsov–Stepanovd, Institute of Experimental Medicined, Ростовський державний університетd і Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України |
| Членство | НАН України |
| У шлюбі з | Q107070968? |
Життєпис
Закінчив Харківський університет (1893), працював психіатром у Харкові, Варшаві, Петербурзі й Вінниці (1893—1911), доцентом Тартуського, професором Ростовського університету (1920—1929), науковим співробітником Українського Інституту вдосконалення лікарів й Української психоневрологічної академії у Харкові (1932—1936). Автор понад 120 праць з питань неврозу, прогресивного паралічу у дітей, біохімічних змін при психічних захворюваннях, конституції людини, ураження ендокринної системи тощо. Один з засновників біохімічного напряму в психіатрії. Член Британської психоневрологічної асоціації.
Його ім'ям названо Вінницьку психіатричну лікарню (1934).
Родина
Був одружений зі Стефанією Степанівною Ющенко, родом з Поділля. Подружжя мало кількох дітей. Син Михайло помер на фронті під час Першої Світової війни. Стефанія Степанівна сильно переживала втрату і покінчила з собою, кинувшись під потяг. Перед загибеллю вона сама вибрала наступну дружину для чоловіка, про що повідомила його у листі. Згодом Олександр Ющенко і дійсно одружився з тією жінкою[1].
Праці
Примітки
- Алтаев, Ал (1946). Памятные встречи (рос.). Искусство.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 10.
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1987. — С. 708.
Посилання
- ЮЩЕНКО Александр Иванович — Воронежский Гид
- http://www.psychiatry.ua/articles/paper322.htm