Яворівка (Калуський район)
Яворі́вка — село Калуського району Івано-Франківської області.
село Яворівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Калуський район |
Рада | Ріп'янська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 355 |
Площа | 11,28 км² |
Густота населення | 31,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77354 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°57′59″ пн. ш. 24°26′11″ сх. д. |
Водойми | Луква |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77354, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Ріп’янка, вул. Івана Франка,3 |
Карта | |
Яворівка | |
Яворівка | |
Мапа | |
Історія
Яворівська церква святого Михайла згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), святого Архістратига Михаїла — у реєстрі Духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740–1755 рр. (10 парохіян-господарів).
В 1880 році за переписом у селі було 304 мешканці. В 1881 році за шематизмом був 321 греко-католик, церква належала до греко-католицької парафії у селі Ріп'янка[1].
Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у яворівській церкві 4 давні дзвони діаметром 46, 39, 30, 29, вагою 51, 30, 13, 12 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[2]
У 1939 році в селі проживало 570 мешканців (540 українців, 10 поляків і 20 євреїв)[3]. Село належало до ґміни Подміхалє Калуського повіту Станіславського воєводства.
Село розміщене на краю Чорного лісу і жителі у сорокових роках брали активну участь у партизанському русі та його підтримці. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Яворівці — з 300 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці і т. д.).
У 1950 році мешканців села було переселено в Миколаївську область. 19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 310 наказано зруйнувати дерев’яну церкву з 1953 року, оскільки з точки зору комуністів вона не становила архітектурної цінності. Тяжким і довгим було повернення на рідну землю, та й не усі повернулися.
Соціальна сфера
- Народний дім.
- ФАП.
- 109 дворів, 357 мешканців.
- Школа 1-4 класи.
Примітки
- Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ІІІ, стор. 528
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району