Якби нам розповіли про Париж
«Якби нам розповіли про Париж» (фр. Si Paris nous était conté) — французький історичний фільм-драма 1955 року, поставлений режисером Саша Гітрі.
Якби нам розповіли про Париж | |
|---|---|
| фр. Si Paris nous était conté | |
 Французький постер до фільму | |
| Жанр | історична драма |
| Режисер | Саша Гітрі |
| Продюсер | Gilbert Bokanowskid |
| Сценарист | Саша Гітрі |
| Оповідач | Саша Гітрі |
| У головних ролях |
Саша Гітрі Даніель Дар'є Жан Маре Жерар Філіп Луї де Фюнес |
| Оператор | Філіпп Агостіні |
| Композитор | Жан Франсе |
| Художник | Рене Рену |
| Кінокомпанія |
|
| Тривалість | 130 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 1955 |
| Дата виходу | 27 січня 1956 (Франція) |
| IMDb | ID 0048616 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
Сюжет
Історія Парижа, від її витоків до 1955 року, розказана молодим учням Саша Гітрі, у формі «декларації світлої любові».
Людовик XI отримує першу друковану книгу з рук Комміна; Франциск I захоплюється скарбами, доставленими з Італії: їх бракувало для того, щоб надати Парижу легкість, яку так потребувало місто. Генріх III, що бачив за своє життя стільки вбивств, поодиноких і масових (Варфоломіївська ніч), причому багато яких здійснювався за його наказом (вбивство герцога де Гіза), у свою чергу, гине від руки «злого ченця» Жака Клемана. Генріх IV приймає католицьку віру, щоб одружитися з красунею Габріель д'Естре, поклавши тим самим край релігійним війнам. Та вимовляє слова «Париж коштує обідні», подарувавши їх довіку своєму царственому чоловікові.
Радник Бруссель повстає проти непосильних податків, якими обкладається народ. Його саджають у Бастилію, будівництво якої почалося в 1370 році. Мазаріні звільняє Брусселя, оскільки кардинал назначає його начальником в'язниці. Відтепер Брусселю не судилося її полишити. Бастилія приймає у свої стіни різних в'язнів: загадкових (Людина в залізній масці) і знаменитих (молодий Вольтер і Латюд, що втілює народ; останній багато разів намагається втекти, але все-таки проводить в ув'язненні 35 років. Коли 14 липня 1789 року фортецю-символ захоплюють революціонери, вони звільняють лише сімох в'язнів на очах у Бомарше, що живе у будинку навпроти.
Страта Людовика XVI; одіозний процес над Марією-Антуанеттою. Король Луї-Філіп думає, що здобув народну любов, ведучи життя простого міського мешканця, проте лише провокує революцію 1848 року. Кароліні Деланнуа, кокотка часів Другої імперії, в наші дні (1955) відмічає столітній ювілей та розповідає двом журналістам про те, що їй довелося побачити: про розкішні свята в Тюїльрі з імператрицею, про 103 уряди Третьої республіки, про те, як французький комічний співак Полюс (Жан-Поль Абан, 1845―1908) обезсмертив генерала Буланже, вигадавши про нього пісню, і про те, як Іветт Гільбер співала свій знаменитий «Фіакр». Сам Гітрі згадує про народження «Сірано де Бержерака» і Всесвітню виставку 1900 року, де вічний трубадур, що на очах сучасників пройшов крізь віки, вихваляє чесноти звичайного француза. На площі Тертр живопис (Моріс Утрілло) зустрічається з поезією (Поль Фор)[1].
У ролях
|
|
Знімальна група
- Автор сценарію — Саша Гітрі
- Режисер-постановник — Саша Гітрі
- Виконавчий продюсер — Клемен Дюур
- Лінійні продюсери — Генрі Дойчмайстер, Ален Пуаре
- Оператор — Філіпп Агостіні
- Композитор — Жан Франсе
- Монтаж — Полетт Робер
- Художник-постановник — Рене Рену
- Художник по костюмах — Монік Дюнан, Меггі Руфф
- Художник-декоратор — Генрі Шмітт
Примітки
- Жак Лурселль, 2009, с. 1288.
Джерела
- Лурселль, Жак. Si Paris nous était conté / Если бы нам рассказали о Париже // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1288—1292. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Посилання
Якби нам розповіли про Париж на сайті IMDb (англ.) (станом на 29.08.2017)- Якби нам розповіли про Париж на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 29.08.2017) - Якби нам розповіли про Париж на сайті AllMovie (англ.)
(станом на 29.08.2017) - Якби нам розповіли про Париж на сайті uniFrance Films