Якшур-Бодьїнський округ

Якшу́р-Бо́дьїнський округ (рос. Якшур-Бодьинский округ, удм. Якшур-Бӧдья ёрос) муніципальний округ (йорос) в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Якшур-Бодья.

Якшур-Бодьїнський округ
рос. Якшур-Бодьинский округ
удм. Якшур-Бӧдья ёрос
Герб Якшур-Бодьїнського округу Прапор Якшур-Бодьїнського округу
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 25 травня 2021 року
Населення (2019): 20786 осіб
Площа: 1781,00 км²
Густота населення: 11,67 осіб/км²
Телефонний код: 7-34162
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Якшур-Бодья
Сільських населених пунктів: 80
Влада
Голова місцевої думи: Лєконцев Андрій Віталійович
Голова району: Дедюхін Петро Сидорович
Мапа

Географія

Станом на 2002 рік завдяки обліку єгерської служби встановлено чисельність великих ссавців округу: лосів 300—350, кабанів 100—120, бурих ведмедів 70-80, сибірських козуль 35, вовків 6.

Історія

1868 року була збудована вузькоколійна залізниця від Іжевська до Узгинки і далі до присілку Лумпово. 1878 року жителі волості брали участь у російсько-турецькій війні, 1904 року — у російсько-японській, 1914 року — у Першій світовій війні, 1918 року — у Громадянській війні. 1919 року у волості створюється партійна організація РКП(б), створено Спілку молоді. У червні 1919 року на території вела бої 28-а Азінська стрілецька дивізія. 1920 року були утворені комунгосп та перша комсомольська організація, секретарем якої став син священика Венор Редніков. В 19211923 роках через активне розкуркулення стався масовий голод. З травня 1922 року виникли перші піонерські організації. 1925 року до центру була підведена телеграфна лінія. 1927 року створено ветеринарну службу на чолі з лікарями Петром Андрієвським та Григорієм Кокоріним. 1928 року з'явилось перше радіо. Якшур-Бодьїнський район був утворений 15 липня 1929 року. На той час він включав 131 населений пункт: 104 присілки, 7 починків, 6 виселків, 4 станції, 3 села, 2 хутори, 2 кордони, сільгоспартіль, відруб та колонія[1].

1929 року створено РОНО, райком ВКП(б) на чолі із секретарем С. О. Небогатіковим. В 19301962 роках існував Райздороввідділ. 1930 року створено перший колгосп «Авангард», який вже 1931 року розпався. Перший трактор з'явився 1930 року в присілку Киква. Перші вибори до районної ради відбулись 1931 року. 1932 року район увійшов до Удмуртської АО (до цього Вотської АО), яка до 1934 року була у складі Горьковського краю, а потім перетворена в Удмуртську АРСР. 1933 року започатковано перший автобусний маршрут між Іжевськом та Глазовим через Якшур-Бодью. Першим водієм був Гур'янов Олександр Іванович. 1934 року збудовано автодорогу Якшур-Бодья—Шаркан, створено МТС (з 1958 року РТС, з 1961 — сільгосптехніка, з 1988 — агропромсервіс). Станом на 1937 рік в районі було 17 клубів. Цього ж року 2 сільські ради (Русько-Лозинська та Чутирська) відійшли до складу Ігринського району. Цього ж року перший агроном-землеурядник Танигін Петро Іванович створив комплексний опис історії району за період 1929—1937 років. 1938 року сталась велика пожежа, через яку згоріло 64 тисячі га присілків Карашур, Москвино, Пушкарі, Углова, Чур, Чорнушка, Пестовка, Люкшудья, Селичка, Каніфольний, знищено 4 млн кубометрів деревини.

1939 року відкрито автодорогу на Старі Зятці. Того ж року жителі району брали участь у радянсько-фінській війні. У Другій світовій війні добровольцями брали участь 61 особа, з яких 12 жінок, а серед них три сестри (Любов, Христина та Ксенія Широкобокові) з присілку Ванькагурт, які на фронті, бувши військовими хірургами, зробили тисячі операцій пораненим. Всього у війні брали участь 7407 осіб, з яких 94 жінки; загинуло 3891 особа, з яких 7 жінок. Понад 30 медиків брали участь у війні від району. В 19421944 роках була збудована залізниця Іжевськ-Балезіно протяжність 146 км, яка пройшла через район. 1954 року 350 осіб поїхали «піднімати» цілину. 1958 року відкрито дитячий санаторій «Селичка»[2]. 1962 року біля присілку Кіонгоп булий знайдені значні запаси нафти й газу. В період 19631965 років район був ліквідований, а територія передана до складу Ігринського району. 1965 року газета «Красное знамя» перейменована в «Рассвет», вулиця Комунальна — у вулицю Пушиної. 1966 року відкриті школи мистецтва та музична, дитяча бібліотека. 1967 року створено ДОСААФ. 1970 року при лікарні відкрито відділення швидкої допомоги. 1976 року прокладена асфальтована дорога Якшур-БодьяСосновка.

54 особи брали участь в Афганській війні. 1980 року була прокладена асфальтована дорога до села Забігалово, 1990 року покращена дорога до Іжевська. З 1991 року до газети «Рассвет» друкується додаток «Ошмес». З 1992 року в районі працює ВАТ «Уральская нефть» спільно з чеською компанією «Інвест-лізинг». Того ж року прокладено асфальтовану дорогу до присілку Патраки. 1995 року ювілейною медаллю «50 років Перемоги у ВВВ 1941—1945 років» нагороджено 302 фронтовики району, у мисливський заказник «Втрачений ключ» завезли для акліматизації 300 сибірських козуль. В 1995-1998 роках 60 жителів району брали участь у чеченській війні. В період 1999—2000 років були реконструйовані мости на шляху Іжевськ—Якшур-Бодья через річки Вожойка, Іж, Селичка, Карашурка та Якшурка. З 28 травня 1999 року запроваджено звання Почесний громадянин Якшур-Бодьїнського району. 2000 року започатковано премії «Найкращим за професіями в честь наших земляків» та «імені Феодори Пушиної». 28 вересня 2003 року затверджено герб та прапор району автора Іванова Руфа Федоровича. 16 жовтня 2005 року пройшли вибори до районної та сільських рад.

Станом на 1965 рік в районі нараховувалось 12 сільських рад: Великоошворцинська, Варавайська, Іж-Забігаловська, Лозо-Ворцинська, Лингинська (29 вересня 1959), Мукшинська, Сосновська, Старозятцинська (1924), Суроновська, Чорнушинська (1959), Чурівська, Якшур-Бодьїнська (1924). На 1992 рік кількість сільських рад не змінилась, але змінились самі сільради: Великоошворцинська, Варавайська, Кекоранська (28 червня 1924), Лингинська, Мукшинська, Пушкарівська, Селиченська (1952, 1973), Старозятцинська, Чорнушинська, Чурівська, Якшурська, Якшур-Бодьїнська. Після адміністративної реформи 2006 року всі сільради були перетворені на сільські поселення.

25 травня 2021 року район був перетворений в Якшур-Бодьїнський муніципальний округ, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення[3]:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені пункти
Варавайське сільське поселення 124,56 793 653 577 Варавай 7
Великоошворцинське сільське поселення 63,60 706 594 575 Великі Ошворці 7
Кекоранське сільське поселення 123,25 1318 1193 1160 Кекоран 8
Лингинське сільське поселення 57,49 1285 1075 962 Линга 3
Мукшинське сільське поселення 195,68 1283 1092 1035 Мукші 9
Пушкарівське сільське поселення 80,56 1151 1024 786 Пушкарі 6
Селичинське сільське поселення 171,63 1428 1431 1371 Селичка 5
Старозятцинське сільське поселення 286,80 2065 1855 1753 Старі Зятці 13
Чорнушинське сільське поселення 65,37 1332 1412 1477 Нова Чорнушка 4
Чурівське сільське поселення 349,39 2602 2416 2378 Чур 6
Якшур-Бодьїнське сільське поселення 138,11 7263 7373 7345 Якшур-Бодья 3
Якшурське сільське поселення 123,66 1373 1349 1367 Якшур 9

Населення

Населення — 20786 осіб (2019[4], 21467 у 2010[5], 22599 у 2002[6]).

За національним складом населення розподілилось так:

Народність 1992 2001
удмурти 13227 14356
росіяни 8451 8580
татари 471 470
українці 121 120
мордовці нд 43
чуваші 36 36
білоруси 26 26
марійці 19 19
німці 14 14
башкири 13 14
інші 161 142

Населені пункти

До складу округу входять 80 сільських населених пунктів:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Алгази, присілок 195 201
Альман, присілок 73 61
Артем'євці, присілок 5 2
Бабашур, присілок 1 1
Бегеш, присілок 2[7] 0
Бегешка, присілок 16 12
Білігурт, присілок 15 6
Богородське, присілок 85 57
Варавай, присілок 376 331
Велика Ітча, присілок 29 18
Великі Ошворці, присілок 516 454
Верхній Уйвай, присілок 0 -
Вижоїл, присілок 188 200
Вож'як, присілок 31 25
Гожмувир, присілок 26 32
Гожношур, присілок 0 -
Гопгурт, присілок 16 9
Давиденки, присілок 49 27
Даниловці, присілок 65 51
Дмитрієвка, присілок 39 25
Зеглуд, присілок 248 210
Зоря, село 369 348
Іж-Забігалово, присілок 133 84
Ішем, присілок 0 -
Кадилово, присілок 0 0
Каніфольний, село 491 473
Каравай, присілок 45 29
Карашур, присілок 177 63
Кекоран, село 249 248
Кекоран, присілок 26 18
Кенервай, присілок 29 18
Кесвай, присілок 80 79
Кесшур, присілок 3[8] 0
Кечшур, присілок 34 26
Кечшур-Деньгино, присілок 0 -
Киква, присілок 397 312
Кіонгоп, присілок 1[9] 0
Кочиш, присілок 78 54
Красний, хутір 0 0
Кузьминці, присілок 42 39
Кургальськ, присілок 0 1
Кутоншур, присілок 34 18
Линвай, присілок 94 50
Линга, село 1266 1067
Липовка, присілок - 57
Лисово, присілок 45 17
Лігрон, присілок 112 92
Лудошур, присілок 15 6
Лумпово, присілок 0 -
Люкшудья, село 343 365
Мала Ітча, присілок 147 132
Малі Ошворці, присілок 129 87
Маяк, село 594 542
Мукші, присілок 612 583
Нижній Післеглуд, присілок 249 230
Нижній Уйвай, присілок 0 -
Нова Вожойка, присілок 105 111
Нова Деревня, присілок 0 -
Нова Чорнушка, село 515 588
Нове Пастухово, присілок 19 5
Новокаравайський, виселок 19 14
Новокулюшево, присілок 0 3
Патраки, присілок 94 62
Післеглуд, присілок 83 56
Покровці, присілок 0 -
Порва[10], присілок 429 426
Порва[11], присілок 9 25
Прич, присілок 0 -
Пушкарі, присілок 364 351
Рудинський, присілок 14 18
Селичка, село 783 778
Середній Уйвай, присілок 5 1
Сілодзіл, присілок 0 -
Сільшур-Вож, присілок 12 12
Солнечний, село 138 168
Солов'ї, присілок 0 1
Сосновий, присілок 142[12] -
Стара Вожойка, присілок 0 0
Старі Зятці, село 1412 1310
Старокаравайський, виселок 64 57
Сюровай, присілок 401 370
Сямпі, присілок 2 2
Углова, село 174 142
Урсо, присілок 40 19
Філімоновці, присілок 6[13] 0
Чекерово[14], присілок 0 0
Чекерово[15], присілок 147 121
Чорнушка, присілок 11 8
Чур, село 2210 2091
Шудег, присілок 0 -
Шундошур, присілок 0 -
Якшур, присілок 688 715
Якшур-Бодья, село 6944 7252

Господарство

Район сільськогосподарський, в якому працюють 12 сільськогосподарсько-виробничих кооперативів: «Родина», імені Фрунзе, «Рассвет», «Старозятцинский», «Путь Ильича», «Знамя», імені Чкалова, «Нива», «Восток», «Дружба», імені Кирова, «Патраки» радгосп «Ошворцинский». За 19712000 роки в районі було видобуто 33644 тисячі тон нафти.

Освіта

У районі діють 10 середніх та 2 основні школи, 5 початкових та 7 шкіл-садочків, 2 школи-інтернати, школа сільської молоді, 2 позашкільних заклади та 18 дитячих садочків. Станом на 2002 рік в освіті навчалось 4184 дітей, при порівнянні з 1995 роком — 4494 учня.

Медицина

В округу діють центральна районна лікарня в селі Якшур-Бодья; 3 дільничних лікарні в селах Линга, Чур, Старі Зятці; 2 лікарські амбулаторії в присілках Мукші та Порва; 32 фельдшерсько-акушерських пункти. Персонал представлений 53 лікарями та 205 медсестрами.

Культура

В округу діють 20 бібліотек, 19 клубів, 2 дитячі школи мистецтв, 10 кіноустановок, Будинок ремесел, Якшур-Бодьїнський районний краєзнавчий музей, дитячий клуб «Чингилі».

Див. також

Примітки

  1. http://rudocs.exdat.com/docs/index-99902.html?page=11
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 27 березня 2013.
  3. http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105150010?index=0&rangeSize=1
  4. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  5. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  6. Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  7. З них удмурти — 50 %, рсіяни — 50 %.
  8. З них росіяни — 67 %, українці — 33 %.
  9. З них удмурти — 100 %.
  10. Колишнє Кекоранське сільське поселення.
  11. Колишнє Старозатцинське сільське поселення.
  12. З них росіяни — 57 %, удмурти — 40 %.
  13. З них удмурти — 100 %.
  14. Колишнє Якшурське сільське поселення.
  15. Колишнє Якшур-Бодьїнське сільське поселення.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.