Як живете, карасі?

Дія відбувається в самому початку 1990-х років. Основні події перемежовуються з чорно-білими кадрами флешбека, в якому бард (в образі Олександра Галича) на квартирному концерті виконує під гітару пісню «Бажання слави», а серед слухачів є деякі персонажі фільму.

Відставний полковник КДБ Інокентій Всеволодович Картошкін, пішовши на пенсію, продовжує зберігати у себе на дачі картотеку і протоколи допитів людей, які співпрацювали в колишні роки з Комітетом. Час від часу він знову викликає їх, відправляючи їм поштою повістки, і, погрожуючи викриттям в «стукацтві», знову вимагає надавати звіти про їх оточення. Серед цих людей — політики, письменники, художники, колишні дисиденти. У їх числі філолог і правозахисник Дмитро Микитович Тищенко, якого з Картошкіним пов'язують і особисті відносини — колись Тищенко, будучи одруженим, знаходився у зв'язку з дочкою Картошкіна, яка померла при пологах дочки. Онуку Машеньку Картошкін виховував один і ніколи не показував її Тищенку. Тим часом, Машенька знайомиться з Микитою, сином Тищенка, проте обидва вони не підозрюють, що є єдинокровними братом і сестрою. Дізнавшись, що його син зустрічається з онукою полковника, Тищенко намагається заборонити йому бачитися з нею, не пояснюючи причин, що приводить до сварки з Микитою. Тищенко робить спробу заявити в КДБ про те, що Картошкін шантажує людей документами про співпрацю, але майор, з яким він розмовляє, відмовляється що-небудь робити.

Тим часом, дізнавшись про те, що у полковника на дачі є величезний підвал, ним починає цікавитися місцеве злочинне угруповання. Одного разу вночі вони вриваються на дачу і, побивши полковника, шукають в підвалі цінності, проте на своє розчарування знаходять тільки паперовий архів. На місце прибуває голова злочинного угруповання («Чоловічок»), який розуміє, що з документів полковника можна витягти чималий дохід. Він встановлює на дачі полковника чергування своїх людей, запрошує до нього лікарів, створює ксерокопії документів і починає сам шантажувати колишніх «клієнтів» Картошкіна, вимагаючи у них гроші. Він також зв'язується з головним редактором однієї з центральних газет (на якого у Картошкіна теж є досьє) і домовляється про співпрацю.

Тим часом Тищенко збирає знайомих, які свого часу співпрацювали з КДБ, і пропонує їм знищити архів полковника. Вночі міліція нападає на людей Чоловічка, проте в перестрілці всі гинуть. Тищенко обливає бензином архів полковника і підпалює його.

В епілозі, що відбувається в 1993 році, на лондонському аукціоні «Філіпс» в якості одного з лотів пропонується «архів полковника Картошкіна». За нього торгуються Чоловічок і майор КДБ, і в результаті архів викуповує Чоловічок. Титри фільму йдуть під фонограму передачі «Поле чудес» з Владом Лістьєвим.

• Автори сценарію: Євген Козловський; Софія Мількіна; Михайло Швейцер
• Режисери-постановники: Софія Мількіна; Михайло Швейцер
• Оператор-постановник: Олександр Ільховський
• Композитор: Олексій Залівалов
• Художник-постановник: Євген Черняєв

• Як живете, карасі? на сайті IMDb (англ.)