Черняєв Євген Олександрович

Черняєв Євген Олександрович
Черняев Евгений Александрович
Народження	5 серпня 1921; Сімферополь, Російська СФРР
Смерть	14 грудня 1992 (71 рік)
	Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	Російська СФРР; СРСР; Росія
Навчання	Всеросійський державний інститут кінематографії (1952)
Діяльність	художник
Нагороди	;

Євген Олександрович Черняєв (рос. Черняев Евгений Александрович; 5 серпня 1921(19210805), Сімферополь — 14 грудня 1992, Москва) — радянський і російський художник кіно. Заслужений художник РСФСР (1976). Лауреат Державної премії СРСР в галузі літератури, мистецтва і архітектури (1985) за фільм «Берег».

Біографічні відомості

Народився в Сімферополі, батько — службовець, мати — лікар. Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений медаллю «За взяття Берліна» (1945).

Закінчив ВДІК (1952, майстерня М. О. Богданова).

У 1953—1992 роки — художник-постановник кіностудії «Мосфільм». Дебютний фільм — «Степові зорі» (1953). Працював з багатьма майстрами вітчизняного кінематографа. Художник-постановник 39 кінокартин.

Працював на картинах видатного кінорежисера Андрія Тарковського — «Іванове дитинство» (1962) і «Андрій Рубльов» (1966, у співавт. з І. Новодерьожкіним та С. Воронковим).

Одна з відомих робіт Є. Черняєва — історична драма «Легенда про Тіля» (1976), де він у співавторстві створив більшість декорацій, заснованих на картинах фламандських і голландських художників, зокрема — П. Брейгеля-старшого. Фрагменти декорацій були виставлені на ВДНГ у тому ж 1976 році.

Останньою роботою Є. Черняєва став фільм реж. І. Гостєва «Сірі вовки», в якому головним завданням художника-постановника було відтворення атмосфери хрущовської епохи. Фільм вийшов на екрани в 1993 році, вже після смерті майстра.

Похований на Востряковському кладовищі.

Фільмографія

Художник-постановник:

«Степові зорі» (1953)
«Салтанат» (1955, у співавт. з І. Новодерьожкіним; реж. В. Пронін)
«Челкаш» (1956, короткометражний, у співавт. з Ф. Красним; реж. Ф. Філіппов)
«Зоряний хлопчик» (1957, реж. А. Дудоров, Є. Зільберштейн)
«Дівчина з гітарою» (1958, реж. О. Файнциммер)
«По той бік» (1958, реж. Ф. Філіппов)
«Зорі назустріч» (1959, реж. Т. Лукашевич)
«Мир тому, хто входить» (1961, реж. О. Алов, В. Наумов)
«Іванове дитинство» (1962, реж. А. Тарковський)
«Кам'яні кілометри» (1962, короткометражний; реж. О. Гордон)
«Людина, яка сумнівається» (1963, реж. Л. Агранович, В. Семаков)
«Андрій Рубльов» (1966, у співавт. з І. Новодерьожкіним та С. Воронковим; реж. А. Тарковський)
«По Русі» (1968, реж. Ф. Філіппов)
«Біг інохідця» (1968, реж. С. Урусевський)
«Золото» (1969, у співавт.; реж. Д. Вятич-Бережних)
«Зірки не гаснуть» / Ulduzlar Sönmür (1970—1971, реж. Аждар Ібрагімов)
«У нас на заводі» (1971, реж. Л. Агранович)
«Петро Рябінкін» (1972, реж. Д. Вятич-Бережних)
«Друзі мої…» (1973, кіноальманах): «Чукотський марш» (4-та новела; реж. Євген Гончаров)
«Легенда про Тіля» (1976, у співавт. з О. Пархоменком; реж. О. Алов, В. Наумов)
«Стажер» (1976, реж. Д. Вятич-Бережних)
«Особливих прикмет немає» /Znaków szczególnych brak (1978, у співавт. з Jerzy Skrzepinski; реж. А. Бобровський, СРСР—Польща—НДР)
«Тегеран-43» (1980, у співавт. з В. Кірсом; реж. О. Алов, В. Наумов)
«Кохана жінка механіка Гаврилова» (1981, реж. П. Тодоровський)
«Пригоди графа Невзорова» (1982, реж. О. Панкратов-Чорний)
«Формула світла» (1982, реж. О. Свєтлов)
«Берег» (1983, у співавт. з В. Кірсом; реж. О. Алов, В. Наумов, СРСР—ФРН)
«Коханням за кохання» (1983, у співавт. з В. Фабріковим; реж. Т. Березанцева)
«Береги в тумані» (1986, у співавт.; реж. Ю. Карасик, СРСР—Болгврія)
«Сім криків в океані» (1986, реж. В. Басов)
«Друг» (1987, реж. Л. Квініхідзе)
«Вибір» (1987, у співавт.; реж. В. Наумов)
«Захисник Сєдов» (1988, реж. Є. Цимбал)
«Острів» (1989, реж. Л. Квініхідзе)
«Закон» (1989, у співавт. з О. Кліменком; реж. В. Наумов)
«Десять років без права листування» (1990, реж. В. Наумов)
«Як живете, карасі?» (1991, реж. М. Швейцер, С. Мількіна)
«Дуже вірна дружина» (1992, реж. В. Пендраковський)
«Сірі вовки» (1993, реж. І. Гостєв)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.