Ялиця македонська

Ялиця македонська
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу):	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Хвойні (Pinophyta)
Клас:	Хвойні (Pinopsida)
Порядок:	Соснові (Pinales)
Родина:	Соснові (Pinaceae)
Рід:	Ялиця (Abies)
Вид:	Ялиця македонська (A. borisii-regis)
Біноміальна назва
	Abies borisii-regis; Mattf.
	Природний ареал

Ялиця македонська (Abies × borisii-regis) — ендемічне вічнозелене однодомне дерево; гібридний вид роду ялиця родини соснових (Pinaceae). Ареал — гірські райони Балканського півострова в Болгарії, північної Греції, Македонії, Сербії і Албанії. Вид займає проміжне місце між ялицею кефалінійською (Abies cephalonica) і ялицею білою (Abies alba), деякі вчені визначають його як гібрид цих ялиць. [1].

Історичні відомості і назва

Ялиця була названа в честь болгарського царя Бориса III (лат. Rorisii Regis), в роки правління якого німецький ботанік Йоханес Маттфельд в 1925 році в Родопських горах Болгарії відкрив і описав цей вид[2]. В англомовній літературі ялиця македонська, крім латинської наукової назви, має такі назви: «King Boris Fir», «Balkan Fir», «Bulgarian Fir», «Macedonian Fir»[2][3].

Вчені досі сперечаються щодо таксономічної ідентичності виду: так, в 1991 році відомий хорватський ботанік Мирко Видакович в своїй роботі «Conifers: morphology and variation» написав, що таксон носить гібридний характер і є перехідною формою між ялицею кефалінійською (Abies cephalonica) і ялицею білою (Abies alba)[3].

У виданні 2009 року «Conifers of the World: The Complete Reference» цей вид зазначений як гібрид: Abies x borisii-regis[2]. Ялиця росте на гірських вапнякових або серпентинітових ґрунтах на висоті 500—2000 метрів[4]. Періодично утворює на висотах 1000—1600 метрів невеликі чисті й змішані ліси, разом з сосною чорною (Pinus nigra) і буком лісовим (Fagus sylvatica)[5][6].

Хвоя ялиці македонської

Найстаріша ялиця македонська із зареєстрованих була знайдена в 1996 році в Греції: її вік — близько 170 років. Однак, зважаючи на невелику поширеність цього виду, а також на обмеженість спостережень, вважається, що в природі можуть зустрічатися й старіші дерева цього виду.

Примітки

Ross H.H. A Synthesis of Evolutionary Theory. — Englewood Cliffs: Prentice-Hall Inc, 1962. — С. 191.
Eckenwalder J.E. {{{Заголовок}}}. — P. 87—88. — ISBN 978-0-88192-974-4.
Abies borisii-regis. Pinaceae (англ.). The Gymnosperm Database. Архів оригіналу за 27 вересня 2006. Процитовано 18 грудня 2009.
Strid A. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — P. 40—41. — ISBN 978-0-52125-737-4.
The most distinctive Ecosystems. Presentation of Municipality of Central Zagori in web page (англ.). Technological Educational Institutes of Piraeus (Greece). Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 21 грудня 2009.
Papaioannou H.I., Kati V.I. Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece : Implications for conservation // Belgian Journal of Zoology. — 2007. — Vol. 137, № 1. — С. 33—39.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ross H.H. A Synthesis of Evolutionary Theory. — Englewood Cliffs: Prentice-Hall Inc, 1962. — С. 191.

[conifers-2] Eckenwalder J.E. {{{Заголовок}}}. — P. 87—88. — ISBN 978-0-88192-974-4.

[gd-3] Abies borisii-regis. Pinaceae (англ.). The Gymnosperm Database. Архів оригіналу за 27 вересня 2006. Процитовано 18 грудня 2009.

[greece-4] Strid A. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — P. 40—41. — ISBN 978-0-52125-737-4.

[5] The most distinctive Ecosystems. Presentation of Municipality of Central Zagori in web page (англ.). Technological Educational Institutes of Piraeus (Greece). Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 21 грудня 2009.

[6] Papaioannou H.I., Kati V.I. Current status of the Balkan chamois (Rupicapra rupicapra balcanica) in Greece : Implications for conservation // Belgian Journal of Zoology. — 2007. — Vol. 137, № 1. — С. 33—39.