Яновський Рудольф Григорович

Народився в родині вчителя. У 1943—1949 роках — учень Івановської спецшколи Військово-повітряних сил (ВПС) № 3. У 1949 поступив до Чугуївського авіаційного училища, але незабаром залишив службу за станом здоров'я.

З 1949 року працював учителем середньої школи в місті Суздалі Владимирської області.

У 1949—1954 роках — студент Івановського державного педагогічного інституту.

Член ВКП(б) з 1951 року.

У 1954—1957 роках — викладач історії і політичної економії Вознесенського технікуму Лабінського району Краснодарського краю.

У 1957—1960 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Лабінського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У 1960—1963 роках навчався в аспірантурі Новосибірського державного університету, в 1964 році захистив кандидатську дисертацію з філософії, присвячену осмисленню і розробці теоретичних проблем «свободи особистості».

У 1963—1965 роках — асистент, старший викладач філософії та наукового комунізму, вчений секретар Новосибірського державного університету.

У червні 1965—1968 роках — секретар, 2-й секретар, у 1968—1976 роках — 1-й секретар Совєтского районного комітету КПРС міста Новосибірська.

У 1976—1978 роках — завідувач відділу науки і навчальних закладів Новосибірського обласного комітету КПРС.

У 1978 році захистив докторська дисертацію на тему «Формування особистості вченого в умовах соціалізму».

У 1978—1983 роках — заступник завідувача відділу науки і навчальних закладів ЦК КПРС. Одночасно був професором Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1983—1991 роках — ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З 1991 працював в Інституті соціально-політичних досліджень РАН: провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник, завідувач сектора відділу соціології національної безпеки і федералізму, науковий керівник Центру національної безпеки.

Потім — професор Московського державного соціального університету, головний науковий консультант Академічного науково-педагогічного інституту (АНПІ).

Дійсний член Академії соціальних наук Російської Федерації. Президент Всеросійського наукового товариства соціологів та демографів (голова секції літератури з філософії, соціології, психології, права, економіки та міжнародних відносин). Голова редакційних рад журналів «Безпека Євразії» (раніше — «Журнал національної, колективної і особистої безпеки») і «Security & Eurasia», член міжнародної редакційної ради журналу «Особистість. Культура. Суспільство». Працював також в редакції наукового альманаху високих гуманітарних технологій «НАВІГУТ».

Автор понад 200 наукових публікацій. Розробляв проблеми військової соціології, національної безпеки, макросоціології суспільства, держави і особистості; питання розвитку особистості жінки і її соціально-політичного статусу.

Помер 13 лютого 2010 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

• «Два рівня свідомості і політичні переконання» (1965)
• «Природа свідомості і закономірності його розвитку» (1966)
• «Будівництво комунізму і особистість» (1969)
• «Політичне навчання в науковому колективі» (1974)
• «Два рівня свідомості і політичні переконання» (1974)
• «Військовий аспект наукового світогляду» (1975)
• «Формування особистості вченого в умовах розвинутого соціалізму» (1979)
• «Соціалізм і наука» (1981)
• «Соціально-економічні та світоглядні проблеми розвитку радянської науки» (1986)
• «Людський фактор науково-технічного прогресу» (1986)
• «Жовтень і революційне оновлення радянського суспільства» (1987)
• «Наука, світогляд, перебудова» (1989)
• «Наука і світогляд» (1990)
• «Військова політика Росії на порозі XXI ст.» (1993)
• «Національна безпека Росії» (1996)
• «Гуманітарна модель безпеки соціуму» (1996)
• «Духовні проблеми в умовах трансформації» (1997)
• «Глобальні зміни та соціальна безпека» (1999)
• «Особистість, культура, суспільство: глобальні зміни на порозі Третього тисячоліття» (1999)
• «Глобальні зміни та соціальна безпека» (1999)
• «Соціальна динаміка гуманітарних змін» (2001)
• «Наукова спадщина М. Д. Кондратьєва в контексті розвитку російської та світової соціально-економічної думки» (2002)
• «Соціальна безпека Росії в період стабілізації» (2003)
• «Патріотизм» (2004)
• «Муніципальна наука: теорія, методологія, практика» (2005)

• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден Пошани (Російська Федерація) (1999)
• медалі

• Яновский Рудольф Григорьевич (рос.)