Януш Янушович Заславський

Януш Янушович Заславський
Псевдо	Януш Заславський
Народився	1560; Заслав
Помер	1629
Підданство	Річ Посполита
Національність	русин
Діяльність	магнат, політик, вояк
Відомий завдяки	меценат у Заславі
Титул	князь
Посада	підляські воєводиd, Волинські воєводи, Староста Переяславськийd і Q66190081?
Конфесія	православний, кальвініст, католик
Рід	Заславські
Батько	Януш Кузьмич Заславський
Мати	Marina Kirdeyevnad
Родичі	Ян Остроруг (зять)
У шлюбі з	Олександра Санґушківна, Маріанна з Лещинських
Діти	Олександр Янушович Заславський, Юрій Янушович Заславський, Zofia Zasławskad і Єлизавета Янушівна Заславська
	Герб;

|місце_поховання=

Януш Янушович Заславський гербу Баклай (пол. Janusz Zasławski, 1560 — 4 серпня 1629) — князь, військовий, державний, політичний діяч Речі Посполитої, меценат у Заславі. Представник роду князів Заславських з Острога.

Життєпис

Старший син князя Івана (Януша) Заславського та його дружини Маріанни Петрівни Чапличівної-Шпановської (чи невідомого походження, можливо, Кердеївної[1]).

Відомий лицарською звитягою. Переможець над повстанням Северина Наливайка. Бився з кримськими татарами під Збаражем, з турками під Цецорою в 1595 р., воював у Мунтенії[2].

Хрещений як православний, згодом навернувся до кальвінізму, з 1603 року перейшов на католицизм. Фундував «перетлумачення» польською мовою особистим секретарем Станіславом Замбковичем і видання у 1614 році трактату про відьом «Malleus Maleficarum».

Посади: підляський воєвода (1591–1604 р.), житомирський староста (1598–1609 р.), волинський воєвода (1604-1629 р.), переяславський староста (1620—1629).

Спершу був похований у фундованому ним монастирі оо. Бернардинів у Заславі[3]. У 1630-х поховання перенесено до іншого фундованого ним храму — фари Івана Хрестителя[4].

Родинні зв'язки

Януш Янушович Заславський був пошлюблений з княгинею Олександрою Романівною Санґушківною (1577 p.), вдруге з Маріанною Лещинською — вдовою ковельського старости Анджея Фірлея[5] (1611 р.). Мав у першому шлюбі п'ятеро дітей:

Констянтин
Єжи (Юрій)
Ельжбету — дружину Яна Щасного Гербурта,[6]
Софію — другу дружину Яна Остроруга,[7]
Олександр.

?

Анастасія Юріївна Гольшанська-Дубровицька

Кузьма Іванович Заславський

Маріанна Петрівна Чапличівна-Шпановська

Януш Кузьмич Заславський

Януш Янушович Заславський

Примітки

Książęta Zasławscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Eustachy Heleniusz (Eustachy Antoni) Iwanowski. Wspomnienia polskich czasów dawnych i późniejszych przez Eu……go Heleniusza. — Lwów, 1894. — t. 1. — S. 103. (пол.)
Barącz S. Pamiętnik zakonu WW. OO. Bernardynów w Polscze. — Lwów, 1874. — S. 384. (пол.)
Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття. Процитовано 07.09.2011
Leszczynscy (01) Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 444. (пол.)
Dworzaczek W. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 511. (пол.)

Література

Яковенко H. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст.— Київ, 2002. — ISBN 966-7679-23-3.
Яковенко H. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. — ISBN 966-8978-14-5.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 689—691. (пол.)

Посилання

Jan «IV» ks. Zasławski h. Ostrogski (ID: 14.198.104). (пол.)

Попередник
Олександр Острозький

Воєвода Волинський
1604-1629

Наступник
Адам Олександр Санґушко

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Książęta Zasławscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

[2] Eustachy Heleniusz (Eustachy Antoni) Iwanowski. Wspomnienia polskich czasów dawnych i późniejszych przez Eu……go Heleniusza. — Lwów, 1894. — t. 1. — S. 103. (пол.)

[3] Barącz S. Pamiętnik zakonu WW. OO. Bernardynów w Polscze. — Lwów, 1874. — S. 384. (пол.)

[4] Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття. Процитовано 07.09.2011

[5] Leszczynscy (01) Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

[6] Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 444. (пол.)

[7] Dworzaczek W. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 511. (пол.)