Чапличі

Чапличі (Чапличі Шпанівські) — руський (український) боярський рід. Волинсько-холмська гілка роду Кирдійовичів.[1] Родове гніздо — село Шпанів. Герб Кирдій.

Сучасний варіант гербу Кирдій

Разом з Гостськими, Джусами, Козинськими, Вільгорськими, Кирдіями Мильськими та іншими є однією з гілок, що походидь від боярина Кирдія Тарковича. Протопласт роду Чапличів Іван (Івашко, Лук'ян) Чапля.

Представники
  • Єско (Єнко, Яцько, Янко) Іванович Чаплич, отримувач данини короля Казимира IV в сер. XV ст., з села Росошів з присілком Бронники у Луцькому повіті. Окрім Росошова, Єску Чапличу належало село Гільча (Гулча), яким він згодом поступився князю Івану Васильовичу Острозькому, в обмін на Межиріч Острозький. У шлюбі з N Тетяною.
    • Марія — дружина Михна Омелянського
    • дочка — дружина Івашка Охреновича
  • Андрій Іванович Чаплич, згадується 1436 року під час майнової угоди разом з іншими Кирдійовичами (Сеньком Гостським та Петрашком Ланевичем).
  • Федько Іванович Чаплич виклопотав у князя Свидригайла Ольгердовича село Глупотин, маючи на той час вотчине село Русивель.
  • Степан Андрійович Чаплич (зг. 1508)
  • Митько Андрійович Чаплич (зг. 1500)
  • Іван (Івашко) Андрійович Чаплич (зг. 1510)
  • Микита Андрійович Чаплич — отримав Миків[3], Радехів Луцького повіту у 1502[4]; У 1494 році намагався повернути село Гільча яким раніше поступився Єско Іванович Чаплич для князів Острозьких.[5]
    • Василь Микитович Чаплич, дружина — Анастасія Іванівна Хребтович. Згідно перепису 1528 року виставляв до війська 28 збройних коней.
    • Марія Микитівна Чаплич — дружина Семена Бабинського.
  • Петро Іванович Чаплич — брат Кадіяна, з ним 1528-го доставив 5 коней для військової експедиції
  • Григорій (Грицько) Іванович Чаплич (зг. 1514)
    • Маріанна — донька Петра Чаплича-Шпанівського, дружина князя Януша Кузьмича Заславського[джерело?]
  • Кадіян Іванович Чаплич , друга дружина — Марина
    • Федір — луцький земський суддя 1581, син першої дружини Кадіяна, посідав Шпанів, Заборів, Моквин; сини Федора 1612 оформили поділ маєтностей батька та вуя Юрія Кердея-Мильського
    • Іван, 1562 з братом Федором поділили маєтності (Шпанів, Плоска, Миків, Олексин, Русивль, Саківщина, Созів)[4], 1570 посідав Милятин[6], 1577 — Млинів та Конюхи (чи Конюхів) у Володимирському повіті
      • Федора — дружина Івана Бокія-Печихвостського, володимирського підкоморія в 1597
    • Григорій, дружина — Олена Єло-Малинська[4]
  • N (хтось зі синів Федора: Мартин, Адам, Микола, Юрій)
    • Юрій
      • Андрій (правдоподібно, син), продав стриєчному брату Марціянові половину маєтності Галичани
    • Андрій — городельський староста
    • Олександр; три брати, внуки Федора (Юрій, Андрій, Олександр) 1640 р. були дідичами Кисилина[6]
  • Юрій з Гориня — зять Миколая Рея (чоловік доньки Дороти)[7]
  • Андрій
  • Олександр — аріянин, тому 1660 утратив Кисилин, дружина Анна з Рупньовських[6], посол Сеймів
    • Софія — дружина Збігнева Морштина[8]
  • Станіслав — професор Краківської академії.
  • N — київський підстолій 1770[9]
    • Ігнатій — київський підстолій, дружина Францішки з Пясковських, дочка волинського чесника
    • Йосиф — житомирський скарбник, дружина Маріанна Вісьневська (Вишневська)
      • Михайло — овруцький мечник, житомирський підстолій, мстиславльський скарбник
        • Фелікс[9], дружина Йоанна Любанська[11]
  • брати Кадіян, Івашко 1475 отримали від Казимира IV Ягелончика 14 кіп грошей з луцького мита
  • Лев Федорович — 1533 продав Мигів Гаштовтовій[4]
  • Андрій та Адам зі Шпанова, 1627 року мали процес з Козинською
  • Феодора (Теодора) — дружина князя Юрія Вишневецького у 1619 р.[9]
  • Йоахім (Евфемій)[12] — генерал-лейтенант російської імператорської армії, учасник наполеонівських воєн та придушення польського повстання під проводом Т. Костюшка[13]
  • Анна — третя дружина ротмістра ЙКМ князя Андрія Четвертинського[14]

Примітки
  1. Hłupanin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 79. (пол.) — S. 79. (пол.)
  2. Podhorce (1), rus. Pidhirci, wś, pow. bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 392. (пол.) — S. 392. (пол.)
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 269.
  4. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 270.
  5. Wyrozumski J. Ostrogski Michał książę (zm. 1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 496. (пол.)
  6. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 271.
  7. Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademia Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 202. (пол.)
  8. Chodynicki K. Czaplic Szpanowski Aleksander, h. Kierdeja (†ok. 1660) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/2. — S. 171. (пол.)
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 272.
  10. Konopczyński W. Czaplic Celestyn, h. Kierdeja (1723—1804) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 167—168.
  11. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 3. — S. 273.
  12. Mościcki H. Czaplic Eufemiusz (Joachim) (†1825) // Polski Słownik Biograficzny… — T. IV. — S. 168.
  13. Pachoński J. Konоpka Jan h. Nowina (1775 lub 1777—1815) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 566—567. (пол.)
  14. Książęta Сzetwertyńscy (02) Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.