Ян Бокгорст

Бокхорсти були родиною юристів. Юристом вже був дід майбутнього худжника, що був мером міста Мюнстер у 1568—1572 роках. Юристом був і батько художника. Батько Генріх Бокхорст (Heinrich Bock Horst) узяв шлюб із Катериною Хелскамф, котра була донькою судді. В родині народилсь дванадцять дітей, Ян був другим серед старших. Брати Яна (Генріх та Альберт) теж стануть юристами.

Первісну освіту Ян Бокхорст здобув у старовинній мюнстерській гімназії Паулінум. По закінченні він попрацював священиком у одній із місцевих церков, хоча не був висвячений на священика.

Близько 1626 року він прибув у Антверпен. Ймовірно, у нього вже був якийсь досвід спілкування або з художниками, або з творами мистецтва у церквах, що сприяло появі бажання навчитися малюванню і опанувати живопис. Про ранні роки художника збережено мало відомостей. За припущеннями, він починав учнем і помічником у майстерні художника Якоба Йорданса (1593—1678). Відомо про дружні стосунки Яна Бокхорста із сином заможної родини Антонісом ван Дейком, що практикував у майстерні Рубенса. Про близьке знайомство з творчою манерою Антоніса ван Дейка свідчитиме і делікатна художня манера Яна Бокхорста, менше близька до манери Рубенса чи Якоба Йорданса. Перевагами художника були гімназична освіта Яна і його відкритість до новітніх на той час мистецьких ідей.

У період з 1633-го чи з 1634-го р. він став членом Гільдії св. Луки. Він вже працював помічником у численній майстерні Рубенса, що було додатковим визнанням непересічних художніх здібностей молодого митця. Пітер Пауль брав у власну майстерню не кожного.

Відомо, що Рубенс з 1635 року працював над офіційним завданням від короля Іспанії створити декоративні картини для мисливського палацу Торре де ла Парада в Мадриді та над декором тріумфальних споруд на честь привітання ерцгерцога Фердинанда, котрий прибував у Антверпен. Серед помічників Рубенса вже активно працював і Ян Бокхорст.

Вперше художник відвідав Італію 1637 року. Більше відомостей збережено про візит 1639 року. Під час перебування у Римі він спілкувався із художниками з Північної Європи, що згуртувались у товариство «Перелітні птахи». Ян Бокхорст був прийнятий у товариство і після церемонії посвяти отримав прізвисько Довгий Ян, бо був високим на зріст.

Ймовірно, і другий візит до Італії не був досить довгим. 30 травня 1640 У Антверпені помер важко хворий П. П. Рубенс. 1640 року він вже був у Антверпені, бо за дорученням вдови (Єлени Фурман) влаштовував справи померлого голови майстерні. Він закінчував твори Рубенса, що не були завершені, позаяк це могло призвести до втрати авторитету і прибутків.

Ян Бокхорст. « Христос прощає грішників, що розкаялись», бл. 1660 р. Окленд, Нова Зеландія.

Період 1640—1649 рр. вважають темним. Збережено надзвичайно мало відомостей про митця і над чим він працював. До того ж Ян Бокхорст не ставив підписів на власних картинах, що надзвичайно заплутує їх атрибуцію. В 20 столітті лише стилістичний аналіз і вказівки у архівних документах дозволяють ідентифікувати його твори. При цьому він вже мав значний авторитет у Антверпені і Фландрії, про що свідчить намір екз-королеви Кристини Шведської зробити Яна Бокхорста придворним художником… Але не судилося.

Тривала праця по замовам від церков і монастирів надала можливість покращити фінансовий стан митця. Відомо, що він також створював картони для майбутніх килимів і малюнки до різних видань. Все це надало можливість купувати твори мистецтва і картини різних художників для власних колекцій. Художник мешкав у власному будинку неподалік від антверпенського монастиря кармелітів, де неподалік мешкав і сам Пітер Пауль Рубенс.

Художник помер у Антверпені, поховання відбулося 24 квітня 1668 року у крипті церкви св. Івана. Майно художника і його колекції були продані на посмертному аукціоні.

На честь художника у місті Мюнстер одна з вулиць отримала його ім'я.

Ян Бокхорст. Триптих з Преображенням Христа. Наріжні стуки із символами чотирьох євангелістів. Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Каліфорнія.

• «Алегорія весни»
• «Алегорія літа»
• «Алегорія осені»
• «Алегорія зими»
• «Портрет шляхетного пана із соколом»
• «Портрет невідомого у профіль із скульптуркою в руці»
• «Єлена Фурман»
• «Принц Генрі, герцог Глостер»
• «Символи чотирьох євангелістів»
• «Алегорія Африки»
• «Пегас, Мінерва і Меркурій»
• «Христос прощає грішників, що розкаялись»
• «Олександр Македонський коронує Роксану»
• «Каяття Марії Магдалини»
• «Св. Варвара»
• «Каяття Давида»
• «Голгофа»

• 
  Ян Бокхорст. Алегорія весни.
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія літа
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія осені
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія зими, всі — Музей історії мистецтв, Відень.

• 
  Ян Бокхорст. Шляхетний пан із соколом
• 
  Ян Бокхорст. Принц Генрі, герцог Глостер
• 
  Ян Бокхорст та Пітер Пауль Рубенс. Невідомий у профіль зі скульптуркою в руці
• 
  Ян Бокхорст. Єлена Фурман

Ян Бокхорст. Алегорія Африки, серія Різні континенти.

• 
  Ян Бокхорст. Голгофа, церква св. Петра, Ло, Бельгія
• 
  Ян Бокхорст. Алегорія Америки у гірлянді квітів.
• 
  Ян Бокхорст. Олександр Македонський коронує Роксану.
• 
  Ян Бокхорст. Св. Варвара.

• Фламандське бароко
• Антверпенська школа
• Живопис бароко
• Товариство «Перелітні птахи»
• Абрахам ван Діпенбек
• Живопис фламандського бароко
• Золотий кабінет шляхетного і вільного мистецтва живопису, книга біографій

• Galen, Maria (2012). Johann Boeckhorst: Gemälde und Zeichnungen. Hamburg: Baar. (catalogue raisonné)
• Vlieghe, Hans (1998). Flemish art and architecture, 1585—1700. Pelican history of art. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-07038-1

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Бокгорст